• Розглянуто 80 інвестиційних проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватись за кошти ДФРР

    Депутати обласної Ради Геннадій Мазур і Лариса Білозір 23 травня взяли участь у засіданні регіональної комісії з оцінки та забезпечення проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватись за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку 2019 року. Засідання проходил ....

  • Конкурсна рада визначила переможців 16 обласного конкурсу проектів розвитку територіальних громад

    22 травня члени Конкурсної ради під головуванням очільника обласної Ради Анатолія Олійника підбили підсумки 16 обласного конкурсу проектів розвитку територіальних громад. – Цьогоріч на конкурс подано 749 проектів, – повідомив Анатолій Дмитрович. – У 2018-му – 735 разом з екологічними. Враховуючи, що екологічних було 347, ....

  • У Вінниці відкрили першу «вуличну бібліотеку»

    23 квітня, у Всесвітній день книги, депутат обласної Ради Дмитро Чаленко разом із депутатом Вінницької міської ради Аллою Власюк на вулиці Волошковій у Вінниці відкрили «вуличну бібліотеку». Про це депутати написали на сторінці у соціальній мережі Facebook. – Тут можна взяти книгу і почитати сидячи на затишній алеї, або ж взяти ....

85 років Вінниччині Роздрукувати

До 85-річчя утворення Вінницької області

85 років тому (27.02.1932 року) постановою 4-ї позачергової сесії ВУЦВК ХІІ скликання разом із ще чотирма областями була утворена Вінницька область. До її складу тоді увійшла 71 адміністративно-територіальна одиниця: два міста обласного підпорядкування (Вінниця, Бердичів) та 69 районів сучасних Хмельницької, Вінницької та частини Житомирської областей. Її територія займала 5 млн 249 тис. га землі, на якій проживало 5,1 млн осіб.

Вінницька область вважалася найбільш заселеною частиною України. Були утворені нові органи місцевого самоврядування – обласні відділи: фінвідділ, постачання, наросвіти, охорони здоров’я, зв’язку, облпромвідділ, облкомунгосп, обласна прокуратура, суд тощо. 4 квітня 1934 року було ліквідовано Староміську сільраду, а Старе місто приєднане до міської смуги м. Вінниця. 

У 1937 році з утворенням Кам’янець-Подільської та Житомирської областей до них відійшла значна частина районів Вінницької області (округи були ліквідовані). У її складі залишилися дві міськради обласного підпорядкування (Вінницька і Могилів-Подільська) та 42 райони. 20 березня 1946 року був утворений Джуринський район. У січні 1954 pоку передано до складу новоутвореної Черкаської області Монастирищенський район. Протягом 1957–1959 і 1962 pоків були ліквідовані Брацлавський, Вороновицький, Дашівський, Джулинський, Джуринський, Комсомольський, Копайгородський, Ободівський, Ольгопільський, Плисківський, Самгородоцький, Ситковецький, Станіславчицький, Турбівський, Уланівський, Чернівецький, Шпиківський, Яришівський райони, а решту районів укрупнено до 13.

У 1965–1966 pоках було відновлено 12 районів, у 1979 pоці – один, у 1987 pоці ще один. Нині Вінницька область має у своєму складі 27 районів, 18 міст, 29 селищ міського типу, 1466 сіл.

Населення на 1.12.2016 року склало 1 млн 592 тис. 800 осіб. Область розташована в лісостеповій смузі правобережної частини України. По території області протікають 204 річки, з них найбільші – Південний Буг та Дністер. Вона має 202 км державного кордону з Республікою Молдова, межує з 7 областями України (Житомирською, Чернівецькою, Хмельницькою, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Одеською). 

В період окупації Вінницької області німецько-фашистськими загарбниками (липень 1941 - березень 1944рр.) народному господарству Вінниччини було нанесено великих збитків. Були створені Надзвичайні комісії по розслідуванню збитків, нанесених німецько-фашистськими загарбниками, а саме: спалено 14 сіл, спалено та зруйновано 25909 житлових будинків, 1586 шкіл, 22 технікуми, 148 клубів, театрів і музеїв, 236 бібліотек, 236 лікарень і амбулаторій, 41 дитячий заклад, зруйновано або знищено 1939 колгоспів, 376 промислових підприємств, знищено або вивезено до Німеччини 101367 сільськогосподарських машин. До того ж на примусові роботи вивезено 74344 мирних громадянина.

Після війни Вінниччина приступила до відбудови населених пунктів та обласного центру. Вже з перших після визволення днів в області широко розгорнулася робота за достроковий пуск підприємств, за відбудову міського господарства, навчальних закладів, лікарень, залізниць. І через рік стали до ладу 316 промислових підприємств, 3 інститути, 7 технікумів, 1476 шкіл, 109 лікарень, 300 хат-читалень, 32 кіноустановки тощо. В 1944 році відновили роботу 1965 колгоспів, 84 МТС, 38 радгоспів. 25 жовтня 1944 року колгоспи області виконали план здачі хліба державі на 103,8 відсотки.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 7 квітня 1945 року м. Вінницю було поділено на три міські райони: Ленінський, Свердловський та Кіровський. Районний поділ у м. Вінниці скасований 11 серпня 1948 року. У зв’язку з укрупненням колгоспів, послідовно проводилось, починаючи з 1951 року, укрупнення сільських рад. З 1957 по 1962 роки на території області були об’єднанні та ліквідовані деякі райони.

Нині Вінницька область в своєму складі має 27 районів. З 1972 року відновлено три колишніх райони міста Вінниці: Ленінський, Староміський, Замостянський.

26 лютого 1958 року за успіхи, досягнуті в справі збільшення виробництва та заготівлі зерна, цукрового буряка, м’яса, молока, яєць та інших сільськогосподарських продуктів Вінницьку область нагороджено орденом Леніна. У 1967 році на Всесоюзній виставці в Канаді село Шляхова Бершадського району представляло здобутки трудівників сільського господарства.

Промисловий потенціал області – це понад 5000 підприємств машинобудівної, металообробної, хімічної, харчової, електроенергетичної, а останнім часом - медичної та мікробіологічної галузей. Територією області проходять газопроводи „Союз” та Уренгой-Помари-Ужгород, ЛЕП-750 Донецьк-Вінниця-Альбертірша.

Територія – 26,5 тис. км, протяжність з заходу на схід 196 км, з півночі на південь – 204 км.

Крайні точки області:

на півночі – початок р. Настя біля с. Кашперівка Козятинського району;

на півдні – на південь від с. Велика Кісниця Ямпільського району;

на заході – місце впадіння р. Матерка в Дністровське ВДСХ Мурованокуриловецького району;

на сході – на схід від с. Тернівка Бершадського району. 

Перелік вже створених об’єднаних територіальних громад:

БАБЧИНЕЦЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Бабчинецька, Вило-Ярузька сільські ради

БАРСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Барcька міська, Антонівська сільська ради

ВАПНЯРСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Вапнярська селищна, Колоденська сільська ради

ВОРОНОВИЦЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Вороновицька селищна, Комарівська сільська ради

ДАШІВСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Дашівська селищна, Білківська, Кальницька, Кантелинська, Коліївська, Купчинецька сільські ради

ДЖУЛИНСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Джулинська, Чернятська сільські ради

ЖДАНІВСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Жданівська, Качанівська сільські ради

ІЛЛІНЕЦЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Іллінецька міська, Василівська, Жорницька, Красненьківська, Якубівська, Павлівська, Хрінівська, Жаданівська сільські ради

КАЛИНІВСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Калинівська міська, Дружелюбівська сільські ради

КОВАЛІВСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Ковалівська, Воловодівська, Сподахівська, Обідненська, Головеньківська сільські ради

МЕЛЬНИКІВСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Мельниківська, Ометинецька сільські ради

НЕМИРІВСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Немирівська міська, Байраківська, Медвежанська, Никифоровецька, Стрільчинецька, Язвинківська сільські ради

ОРАТІВСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Оратівська селищна, Рожичнянська, Угарівська сільські ради

РАЙГОРОДСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Райгородська, Коржівська, Новообиходівська, Семенська сільські ради

СЕВЕРИНІВСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Северинівська, Чернятинська сільські ради

СИТКОВЕЦЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Ситковецька селищна, Вищекропивнянська сільські ради

СОКИРИНЕЦЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Сокиринецька, Парпуровецька сільські ради

СТУДЕНЯНСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Студенянська, Гонорівська сільські ради

ТОМАШПІЛЬСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Томашпільська селищна, Горишківська, Нетребівська, Раківська сільські ради

ТУЛЬЧИНСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Тульчинська міська, Ганнопільська, Дранська, Суворовська, Тиманівська сільські ради

ШПИКІВСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА

Шпиківська селищна, Торківська сільська ради

 

Створено: 23 лютого 2011 року, 15:07
Оновлено: 7 березня 2017 року, 10:42
Переглядів: 1026

Логін: *

Пароль: *

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація