Вітання

Голови Вінницької обласної Ради

Олійника Анатолія Дмитровича

  • ВИБОРИ-2020. Списки кандидатів у депутати до Вінницької обласної Ради

    Вінницька обласна територіальна виборча комісія прийняла низку постанов щодо реєстрації кандидатів у депутати до Вінницької обласної Ради по багатомандатному виборчому округу, включених до виборчого списку кандидатів у депутати від: ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ЗА МАЙБУТНЄ» Вінницької регіональної організ ....

  • 336 студентів вінницьких вишів отримають компенсацію за навчання

    Під час чергового 45 сесійного засідання 44 депутати обласної Ради прийняли рішення «Про затвердження списку студентів учасників бойових дій та їхніх дітей для здійснення компенсаційної виплати за навчання протягом І-ІІ семестру 2019-2020 навчального року». Згідно із прийнятим рішенням компенсаційні виплати отримають 336 студентів із 26 ....

  • Членам сімей загиблих військовослужбовців надаватимуть матеріальну допомогу

    Сьогодні, 24 вересня, депутати обласної Ради розглянули зміни до рішення 21 сесії обласної Ради 7 скликання від 30 червня 2017 року № 392 «Про затвердження Порядку використання коштів обласного бюджету для надання матеріальної допомоги членам сімей загиблих військовослужбовців з нагоди ювілейних та пам’ятних дат створення військових час ....

Анатолій Олійник: «Бюджет області прийматимемо на оголених нервах» Роздрукувати

За чотири роки на посаді голови  Вінницької обласної Ради Анатолій Олійник так і не звик до уваги журналістів. Хоча й до цього рік був головою облдержадміністрації.

Він завжди стриманий у своїх висловлюваннях. Можливо, ще робота в Одеському обкомі комсомолу навчила фільтрувати інформацію. Анатолій Олійник зайвого не скаже. Але натякати вміє.

Йому приписували «порохоботство», а тепер шукають «заЗЕленілу» політику.

У будівлі вінницької обласної влади він «пережив» Валерія Коровія, але ще не побив рекорд Григорія Заболотного.

Влада – це його вибір. Хоча зізнається, що не знав про призначення голови Вінницької ОДА 2014 року. На співбесіді в Адміністрації Президента думав про повернення на посаду голови Томашпільської райдержадміністрації. Про діда-«куркуля» (каже, не личить діду це слово, бо він був просто господарем та батьком 15 дітей), друзів у політиці й субординацію, про проблематику роботи водоканалу, голосування двома пальцями та чому депутатів у облраді стало менше – в ексклюзивному інтерв’ю Анатолія Олійника. 

«Мій президент – це президент, якого обрав народ України…»

  • Чотири роки на посаді голови облради і майже рік на посаді голови ОДА: де Вам легше, а де важче?
  • Я навіть над цим не задумувався.
  • Саме під Вашим кабінетом – кабінет голови облдержадміністрації.  Кар’єра «підняла» Вас з другого поверху на третій. Щось змінилось?
  • Коло повноважень інше. У голови адміністрації – це виконання функцій державної влади, а також виконання делегованих обласною радою повноважень у сфері регіональної політики.
  • Ви вже «пережили» Валерія Коровія…
  • 27 листопада було чотири роки як я – голова облради, то для себе, передивився, хто із голів обласних рад був довше за мене на цій посаді. Лише Григорій Заболотний – чотири з половиною роки. Всі інші – менше.
  • Ви з кимось подружились на роботі? Чи навпаки – набули собі ворогів?
  • У мене своє розуміння дружби. І вона у мене закладалась в молоді роки становлення, Я шість років працював у Одесі й області першим секретарем райкому комсомолу, потім – в обкомі комсомолу. За ці 6 років мені, молодому, довелося спілкуватися, вирішувати проблеми дуже багатьох людей. Але коли взяв діток – сини-близнюки і з дружиною переїхали з Одеси до Тульчина, де влаштувався учителем в школі-інтернат, от тоді пройшов перше «сито» –дуже непросте і важливе. Відсіялися усі, окрім справжніх друзів. А в політиці є політики, а не друзі. Це люди, на яких впливають багато зовнішніх факторів – від вказівок центрального керівництва партії до життєвих обставин. Я стараюсь робити все, щоб бути зрозумілим. Зрозумілим для тих, хто поруч зі мною.
  • У Вас було своє «шосте грудня» у 2014 році – ще одна річниця...
  • «6 грудня» було і в багатьох інших містах України… То був час такий... Коли я повертався з Києва після співбесіди в Адміністрації Президента, не знав, що буду призначений головою Вінницької облдержадміністрації. Мене там запитали: «Повернетесь головою адміністрації?» А я ж був у Томашполі головою адміністрації, а потім головою райради. Я сказав: «Хотілося б попрацювати, аби не сказали, що в кущі ховаюсь». І от коли повертався, їхав за кермом, мене почали вітати із призначенням головою облдержадміністрації, от лише тоді я зрозумів… Я ж думав, що повертаюсь в район. Я прийшов не на тепличні умови, і не в казковий час на посаду голови облдержадміністрації.
  • Чи дякуєте Петру Порошенку?
  • З іменем Петра Порошенка пов’язано дуже багато навколо моєї фігури. Дехто з ваших колег називав мене «порохоботом». Я представляв державу, законність і конституційність. Тому сьогодні говорячи про те, що я затягував (а я не затягував) , останню позачергову сесію, треба нагадати: мої вимоги були, як і до всіх попередніх 24 позачергових сесій: дотримання закону і регламенту. Казали: «Порохобот не хоче – вже позеленів». Моя позиція все життя була центристською. І вона завжди базувалася на принципах демократичного суспільства. Все, що стосується Петра Порошенка – це мій президент. Так, як і Віктор Ющенко, і Леонід Кучма, і Леонід Кравчук… Ну, і сьогодні Володимир Зеленський – це воля народу. Інших стосунків немає.
  • Вам з ким простіше  з Коровієм чи зі Скальським? Діалог знайшли?
  • Я не прихильник таких відносин, які бувають у керівників району – разом на полювання, в сауну... Я розділяю особисте і виконання своїх повноважень. Усе, що стосується утиску моїх повноважень, як посадовця представницького органу, повірте, я не мовчав, не мовчу і не буду мовчати. Правда, я прибічник того, щоб це робити за зачиненими дверима, а не так, як було в моєму житті і не один раз, коли за зачиненими дверима посадовці домовляються про одне, а потім вийшовши з кабінету – роблять по-іншому… І з Коровієм, і зі Скальським у мене рівні робочі відносини.

Голосування двома пальцями

  • Лунають звинувачення, що сесії перетворюються на піар депутатів. Адже проблемні питання можна було б обговорити в комісіях, а у залі засідань працюють біля мікрофонів під телекамерами…
  • Третій рік поспіль ми в трійці найпрозоріших обласних рад. Ми першими в Україні розробили положення про конкурсний відбір керівників комунальних підприємств. Аж потім з’явились зміни до Закону про культуру, про освіту, постанова Кабміну про організацію конкурсів у галузі медицини… До речі, ми здаємо свою каденцію із новою системою голосування. 17 грудня – чергова сесія. Депутати голосуватимуть двома пальцями – їх треба тримати, не відпускаючи, під час звукового сигналу. Якщо забрав палець – один чи другий, то не буде зарахований голос. Після Київської міської ради ми другі в Україні, які в такий спосіб боротимемося із кнопкодавством. Окрім того, ще економія на папері – матеріали до сесії віднині на електронних носіях – на планшетах.Готуємо фундамент для наших наступників. Повертаючись до того, як працюють: жодного разу не було такого, щоб не прийняли бюджет. Це не говорячи про напрацьовану ідеальну формулу (наскільки можливо) розподілу переможців конкурсу проектів територіальних громад – депутати не втручаються.
  • І зарплату депутатам місцевих рад не платять…
  • Є стимул попрацювати – молоді люди, в основному, які хочуть щось змінити. Вінницька обласна Рада провела найбільше засідань по Україні – буде вже 41-а сесія за чотири роки. А щодо прийнятих рішень, то їх маємо 880 – ми на четвертому місці в Україні. А щодо піару, то не можуть усі 84 депутати приїхати на засідання бюджетної комісії. І коли проекти рішень обговорюють і вносять правки, то інший депутат на сесії встає: «Чекайте, у мене є ще питання…» Як може голова обласної Ради заборонити депутатам висловлювати свою точку зору?! Ми маємо рівні права. Наша робота не є еталоном, проте є прикладом демократичної роботи представницького органу.

«Усі сільські ради мають інтернет»

  • Децентралізація. Вінницька область - в аутсайдерах. На Вашу думку, чому громади області не активно об’єднувались?
  • Це не до мене. Згідно з постановою Кабміну, повноваження щодо розробки перспективних планів у  регіонах були в облдержадміністраціях. Обласні ради наділені тільки функцією затвердження перспективних планів. І от саме у відриві від обласної Ради проходила робота щодо формування, а потім голосно обговорювали це на сесії облради. Маємо 21 століття: з телефону можна заплатити комунальні послуги і виплатити кредит. І коли кажуть, що не можна доїхати до центру територіальної громади… Не треба старшим людям туди їхати – треба, щоб послуга прийшла безпосередньо до маленької громади. Староста сам може на принтері роздрукувати довідку. Тому із децентралізацією послуги стануть ближчими до людей.

Вода і земля

  • Обласне комунальне господарство «Водоканал». Проблема із мільйонними боргами так і висить. Обслуговує водоканал Вінницю, а борги – на області. Чи передасть область підприємство місту?
  • Три роки тому «Вінницяводоканал» мав 16 дочірних підприємств по районах. Коли був додатковий ресурс, обласна Рада, як орган місцевого самоврядування, робила усе, аби вирішувати проблеми цього підприємства. Зокрема, і фінансові питання брали на себе, коли районам було непросто. За три роки вже немає жодного дочірнього підприємства «Вінницяводоканалу». Ми залишилися з Вінницею один на один. І сьогодні це лише проблематика стосунків між містом і комунальним підприємством області. Ведемо перемовини, шукаємо варіанти щодо узгоджень пропозицій з передачі.
  • Анатолію Дмитровичу, свого часу Ви очолювали агрофірму, а скільки маєте землі?
  • Я не скористався своїм конституційним правом і не маю два гектара. Моя дружина теж не скористалась цим правом. Є один-єдиний пай на тій землі, де було чотири шнури у мого діда. У нього було 15 дітей, найменша – моя мама. Саме в пам'ять про свого діда, коли почався процес розпаювання, а я працював в райдержадміністрації, і добився, щоб саме на тій самій землі два гектара і 80 соток було виділено моїй мамі. В пам'ять про свого діда я не віддав цю землю вертикально інтегрованим структурам. Віддав дідову землю в оренду фермеру.

Депутатів в облраді стає менше

  • Повертаємось у коридори влади. Після відкриття ринку землі «Батьківщина» пішла в опозицію, що тепер буде в обласній Раді?
  • Мені буде працюватись так само, як працювалось чотири роки. Люди не змінились, не змінились фахівці, не змінились подавачі проектів рішень. Ті самі проблеми… Я розумію, до чого Ви ведете. Різні можуть бути переформатування обласної Ради. Незалежно від того, хто буде в обласній Раді, ми працюємо у тому ж режимі. Маємо показати результативність.
  • Може 17 грудня побачимо нового депутата…
  • Так. І ще два депутати написали заяву про складання депутатських повноважень – Володимир Барцьось та Юрій Мазур. Замість них є кілька кандидатур, на сесії буде прийнято рішення і протягом п’яти днів має зібратися територіальна виборча комісія і за 20 днів партії визначаться хто за списком «заходить» до облради. Ми і так довго протримались без серйозних ротацій в складі депутатського корпусу.

Скоро сесія. Знову буде війна за бюджет?

  • Це не війна– це щоденна робота. Десь на оголених нервах. Мене болить те, що попередньо не передбачувались кошти на обласний конкурс проектів територіальних громад. Хочеться підтримати ініціативи, які йдуть з сіл. Громади самі знають, що їм потрібно. Для мене вкрай важливо, щоб люди відчували себе господарями на своїй землі, в нашій державі.

Оксана ПУСТОВІТ

Створено: 11 січня 2020 року, 10:53 Переглядів: 2651

Логін: *

Пароль: *

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація