Вітання

Голови Вінницької обласної Ради

Олійника Анатолія Дмитровича

  • Про чергову 41 сесію обласної Ради 7 скликання

    УКРАЇНА ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА РАДА РОЗПОРЯДЖЕННЯ 05.12.2019 № 240 Про чергову 41 сесію обласної Ради 7 скликання Відповідно до статей 46, 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: 1. Провести пленарне засідання чергової 41 сесії обласної Ради 7 скликання 17 грудня 2019 року о 10.00 годині в приміще ....

  • Триває громадське обговорення проєкту рішення «Про обласний бюджет на 2020 рік»

    На виконання ст.17 Закону України «Про доступу до публічної інформації» та ст.15 Регламенту обласної Ради 7 скликання проводиться громадське обговорення проєкту рішення «Про обласний бюджет на 2020 рік» Пропозиції надавати до 16 грудня 2019 року до відділу аналізу обласних програм за телефоном (0432) 611384 або на ел.пошту ....

  • Розпочато громадське обговорення Програми економічного і соціального розвитку Вінницької області на 2020 рік

    На виконання ст.17 Закону України «Про доступу до публічної інформації» та ст.15 Регламенту обласної Ради 7 скликання проводиться громадське обговорення проєкту рішення «Про Програму економічного і соціального розвитку Вінницької області на 2020 рік». Пропозиції надавати до відділу аналізу обласних програм за телефоном (0 ....

Браїлівська скарбниця Роздрукувати

Браїлівська скарбниця

 

 СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ БРАЇЛІВСЬКИЙ МОНАСТИР (смт. Браїлів Жмеринського району)

 

 

Браїлів- селище історичне. Одне з найдавніших на Поділлі. Свою назву воно запозичило від назви річок Брала і Рів, і в давнину містечко називалося Брагірів. У 1768 році в Браїлові було завершено будівництво ансамблю Троїцького монастиря. В кінці минулого століття о. Ігнатій Лотоцький, який служив у Браїлівському монастирі у 1895-1898 рр., писав: "Ще здалеку привертає увагу гарний вигляд містечка і особливо великі монастирські корпуси, над якими височіють церква і дзвіниця. Брудне єврейське містечко... на деякий час применшує ваше захоплення. Зате потім ще відрадніше стає на душі, коли ви в'їжджаєте в монастирські ворота, і після шуму та брудної суєти вас охоплює непорушна тиша. Брудна вулиця змінюється чистим і просторим монастирським подвір'ям, краси якому додає тиша та новонасаджена зелень. Великий монастирський храм постає прямо напроти в'їзду в монастир. За ним тягнуться корпуси, окремі флігелі, а ще далі - господарські приміщення. Кругом чистота і порядок. Помітно старання черниць надати своїй обителі вигляд облаштованого монастиря". В монастирі було 3 храми: Троїцький (найбільший, побудований 1778 р.), Преподобних Антонія та Феодосія Печерських, Св. Миколая. Діяло училище, де навчали дівчат-сиріт та дочок дияконів.
З початком комуністичної епохи для монастиря почались важкі часи. З будинків залишили монахиням лише один. За нього їм довелося платити, бо всі приміщення радянська влада відібрала і тепер надавала на правах оренди. Монастирі навмисно почали доводити до злиденного стану. В 1925 р. в Браїлівському жіночому монастирі проживало 145 сестер, з них працездатних 53, інші 92 - старі, потребували догляду за собою. Монастир існував виключно на кошти, здобуті особистою працею: зимою - шитвом, влітку - польовими роботами у селян, в сільгоспартілях. Землю, яка належала раніше монастирю, відібрали. Весь сільгоспреманент забрав Жмеринський райколгосп у 1923 р.

Єдиним засобом для існування була праця 53 осіб. Їхнього заробітку не вистачало, до того ж потрібно було оплачувати приміщення, що для монастиря було непосильним. Для сплати за приміщення збували навіть одяг, посуд, й інші особисті речі. Восени 1932 р. селяни з сіл Москалівка і Козачівка сховали частину врожаю в Браїлівському монастирі, і їх звинуватили у злочинах проти радянської влади. Серед обвинувачених була і сестра Жукова, якій інкримінували наклепи на колгоспи. Вона була засуджена до ув'язнення. ГПУ прилаштувало до цієї справи також ієромонаха монастиря Бориса (3 роки табору) і єпископа Петра, керуючого Подільською єпархією (заслано на 3 роки до Казахстану), священика Іоанна Шиповича (5 років заслання до Сибіру). У грудні 1932 р. обласна газета "Більшовицька правда" писала: "Монастир - це кубло контрреволюції, і це засвідчує переховування в його стінах близько 1000 пудів куркульського хліба, що його знайшла Козачівська сільрада. Це кубло треба негайно провчити". Знайдений хліб відібрали, і не лише хліб. У монастиря забрали всі продукти, навіть огірки і помідори. А потім селян з оточуючих сіл примусили проголосувати за закриття обителі, яка намагалася врятувати їх від голоду.
Територія Браїлова під час 2 світової війни входила до складу Транстністрії (Задністров'я), тобто в зоні окупації Румунії. В 1942 р. монастир був відкритий, як багато храмів і монастирів на той час. В 50-х рр. XX ст. наступ на монастирі в області поновився ще з більшою силою. В 1955 р. їх залишилося лише 2 - Браїлівський та Барський. Становище в Браїлівському монастирі було складним. Про це свідчить зокрема заява настоятельниці ігумені Глафіри до облвиконкому (1956 р.), в якій йшлося про те, що територія монастиря зруйнована автомашинами. Руйнується передній фасад воріт. У воротах є дві кімнати, одну займає олієзавод, де приймають молоко, а іншу -

електростанція, яку незаконно експлуатують і не ремонтують. Потрібна охорона, необхідно провести ремонт воріт і приміщень. Але в обласного керівництва були зовсім інші плани. В 1962 р. монастир було знову закрито. Тому передувала велика робота партійно-радянських органів. Був закритий Барський монастир. Всіх сестер перевели в Браїлів. Барську чудотворну ікону Божої Матері сестри принесли з собою.
В 1989 р. монастир було повернуто Православній церкві. 19 березня 1990 р. відслужена перша служба. За 10 років відновлено храм, що був завалений сміттям. Збудували дзвіницю, зробили внутрішню і зовнішню реставрацію всього корпусу і зовнішньої частини Троїцького собору. Відновлено церкву св. Миколая. В монастирі є свої шановані святині. Це ікони Божої Матері Браїлово-Почаївська та Браїлово-Ченстоховська та Троєручиця. Про останню відомо, що написана вона на початку ХІХ ст. на Афоні, і в перші роки гонінь від безбожної влади постраждала від невіруючих вандалів. Серце стискається від погляду на пошкодження, завдане святині тупим предметом. В 20-х роках сестри хотіли відреставрувати образ, та почули голос Божої Матері: "Не торкайтеся Мого лику, нехай залишається таким, як є".
В Троїцький собор повернулася також ікона, яку було написано спеціально для Браїлівського монастиря - це ікона святого Великомученика і Цілителя Пантелеймона. Поки невідомо, де знаходяться дві великих престольних ікони - великомучениці Варвари та Боголюбська ікона Божої Матері. Є в обителі ковчежець з мощами святих угодників Божих З 1995 р. монастирем керує настоятелька ігуменя Антонія (Стеценко).

 

 

 

Державний музей П.І.Чайковського і графині фон-Мекк

 

 

 

Державний музей П.І.Чайковського і Н.Ф.фон-Мекк розміщений у колишньому палаці фон-Мекків( нині пам’ятка архітектури XIXст.). Вперше, 17 червня 1878 року сюди прибув, на запрошення Н.Ф.фон-Мекк, геніальний російський композитор П.І.Чайковський.Саме у Браїлові Петро Ілліч написав три п’єси для скрипки з фортепіано „Раздумие”, „Скерцо”, „Мелодія”, романси „Сердь шумного бала”, „То было раннею весною”, „Серенада Донжуана”, а в Сьомках закінчив оперу „Орлеанська дева”. Експозиція музею розповідає про життя і творчість генія світової музики. В інтер’єрі – улюблені речі Надії Філаретовни, музичні інструменти, медалі та рідкісні видання з історії музики XIXст. Особливу увагу відвідувачів привертає робочий кабінет-„кімната-ліхтарик”, в якому свого часу працювали Н.Ф.фон-Мекк і П.І.Чайковський, а також „Музична бібліотека фон-Мекк”- унікальна колекція нотних видань нотовидавничих фірм XIXст.:П.Юргенсона, Ф.Стеллавського, В.Бесселя, Л.Ідзіковського та ін. Картини відомих вінницьких художників І.Ященка, М.Чорного, О.Сидорова, І.Синепольського роблять експозицію самобутньою і яскравою.

Музика Чайковського, його життя, збережений будинок, в якому він гостював і творив, розповідь про Браїлів другої половини XIXст., його архітектуру - усе це продовжує хвилювати людей, бути для них необхідним і привабливим. Щорічно музей відвідує понад п’ять тисяч туристів.

 

 

 

 


 

 

 

Створено: 1 серпня 2008 року, 18:03 Переглядів: 3613

Логін: *

Пароль: *

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація