24 жовтня о 10.00 у приміщенні обласної Ради (каб. 209) відбудеться засідання постійної комісії з питань бюджету, фінансів та обласних програм

Вітання

Голови Вінницької обласної Ради

Олійника Анатолія Дмитровича

  • У Вінниці обговорили цілі та завдання нової Стратегії розвитку Вінниччини до 2027 року

    Минулого тижня у форматі фокусгруп відбувалось обговорення цілей та завдань нової стратегії регіону до 2027 року. Це вже друга зустріч з цих питань, кажуть в Агенції регіонального розвитку Вінницької області, але цей процес є динамічним: надходять нові пропозиції, уточнення від низки структурних підрозділів і виникає потреба для їхнього узгоджен ....

  • 46 депутатів підтримали звернення до Президента України щодо неприпустимості прийняття «формули Штайнмайера»

    Вінницька обласна Рада стала дев’ятою в Україні, яка прийняла позитивне рішення щодо звернення депутатів до Президента України Володимира Зеленського із закликом відмовитися від реалізації, так званої, «формули Штайнмайера», згідно з якою українська влада повинна відвести свої війська на Донбасі й дати провести вибори на окуповани ....

  • Вінниччина налагоджує співпрацю з Пакистаном

    17 жовтня відбулася офіційна зустріч голови обласної Ради Анатолія Олійника та голови облдержадміністрації Владислава Скальського із Надзвичайним і Повноважним Послом Ісламської Республіки Пакистан в Україні, Генерал-Майором у відставці Західом Мубаширом Шейхом та його заступником Зеб Алам Ханом. Також на зустрічі були присутні заступник Вінниць ....

До Дня місцевого самоврядування Роздрукувати

РЕФОРМА, З ЯКОЮ УКРАЇНА ЗАПІЗНЮЄТЬСЯ НА 20 РОКІВ

Марина Ставнійчук «Дзеркало тижня. Україна» №44, 30 листопада 2012, 21:40

Одна із загальноусталених парадигм розвитку та становлення сучасної демократичної держави полягає у пошуку механізмів ефективності влади, насамперед через вибудову оптимального балансу централізації та децентралізації влади.
Здається, немає сьогодні жодної країни, в якій би не точилися дискусії, а то й боротьба між центром, регіонами та місцевими громадами. Більше того, практика свідчить, що в тих країнах, у котрих цього балансу більшою мірою досягнуто, людина, її права та свободи захищені більше, держава володіє ефективним інструментарієм публічно-владного управління, що базується насамперед на довірі до неї людей, а самі люди готові і здатні до ефективної участі у вирішенні місцевих та державних завдань. Такі суспільства й держави — ефективні.
Сьогодні в Україні склалася ситуація «вікна можливості» для реалізації найзначнішого реформаторського проекту періоду новітньої незалежності України. Що викликано, з одного боку, об’єктивними внутрішніми та зовнішніми чинниками, які мають політично мотивувати центральну владу, з іншого — повним вичерпанням місцевим самоврядуванням своїх внутрішніх ресурсів.
Реалізація справжньої реформи місцевого самоврядування в нинішніх умовах може бути відповіддю на загрози унітарності та територіальній цілісності України.
Заради об’єктивності зазначимо, що за роки незалежності Української держави було закладено конституційно-правові, законодавчі, організаційні, матеріально-фінансові засади місцевого самоврядування як самостійної складової конституційного ладу України. Стаття 7 Конституції України передбачає, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Розділ XI «Місцеве самоврядування» регулює засади організації та функціонування місцевого самоврядування, закріплює основні підходи до розмежування компетенції між різними рівнями органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Після ухвалення Конституції України було прийнято базовий Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». Згодом було також прийнято Закони України «Про статус депутатів місцевих рад», «Про столицю України — місто-герой Київ», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про органи самоорганізації населення», «Про асоціації органів самоврядування». Крім того, Українська держава ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування та Додатковий протокол до Європейської хартії місцевого самоврядування про право участі у справах місцевого органу влади.
Проте далі, як пише відомий український фахівець із питань місцевого самоврядування Микола Пухтинський: «пішли хвилі очікуваних сподівань реформування та розчарування й відступу від нього». Це стосується спроб проведення адміністративної реформи у 1998—2000 роках; так званого другого етапу конституційної реформи 2004 року (закон №3207-1) (не схвалений, що й «поховало» політреформу-2004). Ці «хвилі» засвідчили: у політикуму не було стратегічного бачення розвитку країни, трансформації системи публічної влади загалом, місцевого самоврядування зокрема; а в керівництва держави — політичної волі та бажання здійснювати справжнє реформування.
Сьогодні більшість представників органів місцевого самоврядування, незалежно від партійного квитка (і члени Партії регіонів, і ВО «Свобода», і незалежні самовисуванці та ін.), лідери асоціацій органів місцевого самоврядування, експерти й фахівці-практики одностайно стверджують, що у місцевому самоврядуванні нагромадилася критична маса проблем, які можуть вибухнути в будь-який час.


Повністю статтю читайте у розділі «Виступи та інтерв’ю»

Повернутись Створено: 4 грудня 2012 року, 00:00 Переглядів: 762

Логін: *

Пароль: *

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація