23 вересня об 11.00 у приміщенні обласної Ради (сесійна зала, 2 поверх) відбудеться засідання президії обласної Ради.   26 вересня о 10.00 у приміщенні обласної Ради (сесійна зала, 2 поверх) відбудеться засідання чергової  39 сесії обласної Ради.                                   

Вітання

Голови Вінницької обласної Ради

Олійника Анатолія Дмитровича

  • Вінницька обласна Рада оприлюднила інформацію щодо комунальних підприємств області

    Україна знаходиться на другому місці серед країн, що досягли найбільшого успіху у відкритті даних за останні чотири роки. Українські відкриті дані увійшли в європейський інформаційний простір і опубліковані на Європейському порталі відкритих даних europeandataportal.eu. ​Наразі Вінницька обласна Рада повністю виконала усі пункти постанови Кабіне ....

  • 15 мільйонів гривень виділено на закупівлю карет швидкої допомоги

    На пленарному засіданні 38 чергової сесії депутати підтримали проєкт рішення щодо внесення змін до обласного бюджету на 2019 рік. Згідно з ним збільшується дохідна та видаткова частина обласного бюджету на 20 млн 149 тис. грн. Зокрема, збільшено видатки бюджету розвитку спеціального фонду обласного бюджету Департаменту охорони здоров’я облдер ....

  • Перелік переможців 16 Обласного конкурсу проектів розвитку територіальних громад

    Цьогоріч на конкурс проектів розвитку територіальних громад подано 749 проектів. У 2018-му – 735 разом з екологічними. Враховуючи, що екологічних було 347, таким чином 2019 року кількість поданих громадами проектів збільшилась удвічі. Лише 13 проектів не набрали прохідних 60 балів (у 2017-му таких проектів було 100). Цього року потреба у ....

Геннадій Мазур: «Перед впровадженням медичної реформи необхідно провести громадські слухання» Роздрукувати

Невдовзі Вінниччина перетне піврічну відмітку з часу перших виступів вінничан проти «нарізки» госпітальних округів. Нагадаємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №932 «Про затвердження Порядку створення госпітальних округів», на Вінниччині планується створення трьох госпітальних округів: Вінницького, Могилів-Подільського і Тульчинського. Як тільки інформація про чергове «реформування» дійшла до людей, у районах почалися масові виступи і мітинги невдоволених. Жителі області протестували проти ліквідації районних лікарень, адже тепер необхідно було їхати за сотню кілометрів до лікаря. Масові протести відбулися на Козятинщині, Шаргородщині (яку було віднесено до Могилів-Подільського госпітального округу), в Томашполі, Тростянці, Ладижині та інших районах.

Головою бюджетної комісії, депутатом обласної Ради Геннадієм Мазуром було створено робочу групу із призупинення процесу формування госпітальних округів. Головним приводом для цього стало те, що самі депутати не знали, що передбачалося реформою. На той час не було жодних документів, які б говорили, яким чином буде проходити реформування. Що таке госпітальний округ? Яким чином фінансуватимуться госпітальні округи? Та що залишиться в районних центрах та містах обласного значення?

З того часу пройшло півроку, а більшість відповідей на поставлені перед чиновниками тоді запитання, немає і досі. Певно тому Верховна Рада тільки з третьої спроби змогла ухвалити законопроект, який має все ж таки запустити в Україні медичну реформу. Але чи все так відкрито та ясно?

За законопроект про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів (№6327) у першому читанні проголосували спочатку 224 народних обранців, а на повторному голосуванні 218 нардепів, і тільки після обговорення було зібрано необхідних 230 голосів нардепів.

Саме цей документ передбачає зміни у фінансуванні лікування пацієнтів, зокрема, заснування системи державного соціального медичного страхування. Застраховані особи можуть отримати медичні послуги та ліки повністю або частково за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування в закладах охорони здоров'я будь-якої форми власності та в осіб-підприємців. Страхування запроваджується поступово, на первинному рівні вже з другої половини 2017 року, на інших рівнях – до 2020 року.

Після «важкого» голосування за законопроект, робота група почала доопрацьовувати законопроект, де терміни старту змін на первинній ланці медицини змістилися з 1 липня 2017 року на 1 січня 2018 року. У законопроекті прописано, що починаються зміни на первинній ланці 1 січня 2018 року, а не влітку цього року. Восени 2017 року розпочнеться створення Національної служби здоров'я та багато інших змін. Варто зазначити, що у 2017 на охорону здоров’я було виділено приблизно 3,5% ВВП, або понад 70 мільярдів гривень. Розпоряджатися цими грошима у майбутньому має Національна служба здоров'я. Але ж державні кошти вимагають посиленого контролю, тому необхідно створити систему противаги, та суровий контроль за витрачанням ресурсів, не можна дозволяти розпоряджатися усіма фінансами галузі єдиному органові, оскільки це створить значний простір для корупції.

Незважаючи на таку активність Міністерства охорони здоров’я, жодних громадських консультацій та слухань з депутатами місцевих рад щодо медичної реформи за рік так і проведено не було. Тому, на жаль, депутати обласних та місцевих рад не є активними учасниками цих процесів.

На переконання Геннадія Мазура, відсутність діалогу з Міністерством охорони здоров’я ставить на перший план нові запитання, на які знову чиновники не дають відповіді:

1. Хто і в яких випадках лікуватиметься безкоштовно?

2. Скільки грошей дадуть медицині з держбюджету і як саме лікарі мають лікувати ті чи інші хвороби?

3. За що ж пацієнтові доведеться доплачувати? А що залишиться на забезпеченні держави?

4. Які категорії людей отримають державні гарантії безкоштовного лікування?

5. Скільки доведеться платити кожному українцеві, щоб просто потрапити до лікарні на планову операцію або діагностику?

Голова бюджетної комісії Геннадій Мазур переконаний, що не може у нашій країні, де за межею бідності живе до 85% населення, бути 100% платна медицина.

- Охорона здоров’я і зараз платна, але вона платна в тіні, а її для кожної людини хочуть зробити платною  публічно і офіційно, - говорить депутат обласної Ради. - Також не повинно бути скорочення і мережі закладів охорони здоров’я, адже тоді доступ людей до лікарень, особливо тих, які живуть у селах, буде практично закрито. Не потрібно забувати і про медичний персонал, реформа не повинна принести чергове скорочення робочих місць. Але найголовніше - це питання побудови об’єктивної  системи оплати за медичні послуги, хто і коли це буде робити? У МОЗ відсутнє бачення, як повинна виглядати - хоча б приблизно - мережа медичних установ у результаті реформи. Не зрозуміло, що саме з нинішньої мережі медичних закладів залишиться, а що - зникне. Де гарантія, що якісь райони не залишиться взагалі без кваліфікованої медичної допомоги та надання елементарних послуг, особливо в сільських територіях. Над цим потрібно думати!

Голова бюджетної комісії зазначив, що не зрозуміло, чому лікарні отримують статус комунальних неприбуткових організацій. Чому лікарня не може отримувати прибутки, якщо, наприклад, можна знайти інвесторів, вкласти гроші в обладнання і в певних межах заробляти для себе? Це один із принципів державного і приватного партнерства!

Під час проведення різних реформ в центрі системи має опинитися пацієнт. Але наразі працює система, за якої ні лікар, ні лікарня не зацікавлені у пацієнтові. Депутат обласної Ради наводить статистику, що Україна знаходиться на 44-у місці у світі за тривалістю життя населення – 71 рік. На першому місці Швейцарія, де живуть приблизно 83-84 роки, у Європі – 77-78. Тобто, українці не доживають майже 5-8 років до європейської норми. Тому експериментувати із медициною в країні необхідно дуже обережно, особливо тією, яка ще залишилась на сільському рівні. Зараз питання лікаря в маленькому селі – стоїть  дуже болюче, адже це єдине джерело оперативного порятунку в той час, коли швидка допомога з району їде більше години, а подекуди і значно більше. Над цим сьогодні потрібно думати чинному Кабінету міністрів.

Саме тому питання реформування медицини стоїть дуже гостро у суспільстві, і саме тому люди готові активно відстоювати власне право на отримання лікування. На думку Геннадія Мазура, перш ніж проводити реформу та скорочувати лікарні, необхідно проводити надважливі громадські слухання, приїздити в села та селища, почути думку людей. Інакше із січня 2018 року, на коли відкладено реформування первинної ланки медицини, ми отримаємо чергові мітинги та протести людей, які можуть закінчитися зовсім іншими наслідками.

Повернутись Створено: 31 липня 2017 року, 17:26 Переглядів: 470

Логін: *

Пароль: *

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація