Лариса Білозір: «Допомога сільським громадам та людям є пріоритетом в моїй роботі» Роздрукувати

Депутат обласної Ради Лариса БІЛОЗІР,  голова комісії з питань місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою підвела підсумки своєї роботи за 2017 рік, відповіла на питання про пріоритети роботи, реалізовані проекти, розповіла, як їй вдається шукати великі кошти, щоб врятувати долі важкохворих дітей, якими тривалий час опікується.

– Мало який депутат може похвалитися такою активністю та результативністю, яку за рік роботи продемонстрували Ви. Якими були основні напрямки діяльності?

– Переконана, тільки системний підхід забезпечить успіх будь-якої справи. Визначила декілька напрямів. Це забезпечення фінансування важливих соціальних об’єктів в області, допомога та написання для громад на окрузі грантових проектів, навчання їх представників. Сьогодні важливо, щоб громади вміли писати та реалізовувати проекти регіонального і соціального розвитку для своїх територій. Враховуючи поганий стан значної кількості садочків, шкіл, ФАПів, Будинків культури, водогонів, доріг сконцентрувалась на залученні кошти на їх ремонт, реконструкцію, запровадження енергозбереження в навчальних закладах, на екологічних проектах. Інший напрямок, який я веду вже багато років - це допомога  та захист прав важкохворих дітей: онкохворих, дітей з рідкісними генитичними захворюваннями, дітей з інвалідністю, хворих на гепатити.

– А чим закінчилася історія з Вінницькою дитячою обласною клінічною лікарнею, де дітей заражали гепатитами? Чого вдалося досягти?

– ­Дякуючи журналістам, депутатам та громадськості, питання зараження дітей набуло великого резонансу. Як результат - в рамках програми МОЗ з держбюджету було придбано обладнання для станції переливання крові, сучасний аналізатор крові “Архітек” для Вінницької області, який дає можливість якісно перевіряти донорську кров, зроблено ремонт в хірургічному відділенні ВОДКЛ, виділено кошти на ремонт та розширення приміщення станції переливання крові, створено банк крові для онкохворих дітей, а в обласному бюджеті передбачено кошти на аналізи сучасним методом ПЛР.

У конкретних випадках була надана фінансова допомога на лікування дітей. За моїм запитом, який підтримали всі депутати облради, було виділено 200 тисяч гривень воїну АТО на лікування його онкохворої п’ятирічної доньки Ангеліни Задверняк, у якої після переливання крові у цій лікарні було виявлено гепатит В та С, дитина вже другий рік лікується. Також наш фонд допоміг усім онкохворим дітям з Вінниччини, яким до пересадки кісткового мозку за кордоном терміново потрібне було лікування гепатиту. Дуже вдячна людям, які в біді допомагають своїм односельчанам, усім селом збирають кошти для важкохворих дітей, проводять ярмарки, аукціони.

– Ви постійно опікуєтеся не тільки хворими на гепатит, а й онкохворими дітьми?

– Це дійсно так. Прикро, але є велика кількість звернень з приводу лікування дітей з тяжкими хворобами. Намагаюся максимально допомагати усім. Наш Благодійний фонд “Допомоги онкохворим дітям” супроводжує, домовляється та допомагає віднайти лікування. Завдяки спільній роботі 134 дитини, які не мали жодних шансів на життя в Україні, відправлено на лікування за кордон. Взагалі, звернення, що стосуються хворих діток, я приймаю не тільки з усієї області, а й з усієї України. За мого сприяння в Національній дитячій лікарні ОХМАТДИТ обстежено та надано консультації  багатьом дітям з Вінниччини. В цілому надано допомогу 240 онокохворим та більше 200 дітям.

– Як депутат Ви активно звертаєтесь в Кабмін, в міністерства, в обласну і районні ради. Як реагують на Ваші листи?

– За останні два роки підготувала понад 100 звернень у різні інстанції. Лише за зверненнями до обласної та районних рад профінансовано лікування важкохворих дітей на понад близько 1 млн. грн. В основному, йдуть на зустріч і я їм дуже вдячна за це. Так, в Бершадському районі, після моїх звернень розробили спеціальну  програму та виділили 100 тис. грн на спецхарчування для дівчинки з рідкісним орфанним захворюванням, обласна Рада та адміністрація спільно з Бершадською районною радою виділили 500 тис. грн. на  слуховий імплантант для дівчини-волонтера  в Гайсинському районі, 50 тис. грн на лікування онкохворої дівчинки в Тростянецькому районі, 70 тис на лікування важкохворого учасника АТО, в Теплицькому районі 250 тис на лікування дівчинки з синдромом Ларона.

– В себе на окрузі Ви змінили процедуру прийому громадян та розгляду звернень. Чому? Як сьогодні відбуваються прийоми?

– Звертаються в основному люди похилого віку та важкохворі. Вони потребують найбільшої уваги. Для зручності спілкування я організувала виїзні прийоми. Не люди до мене їдуть і витрачають час і гроші, а я їду до людей, в села. Це вплинуло не тільки на якість розгляду звернень, а й на збільшення кількості звернень. За останній час, на таких виїзних прийомах, поспілкувалась більш як з сотнею людей. Крім того, працює громадська приймальня в Тростянці. Однак, маю сказати, що до мене надходять звернення не тільки з мого рідного району, а й з усієї області, оскільки я абсолютно відкрита до спілкування. Дуже багато звернень щодо матеріальної допомоги у лікуванні. Тільки з депутатського фонду мною було надано адресної матеріальної допомоги 141 громадянину.  Часто звертаються учасники АТО та члени їх сімей, в основному щодо навчання та дозвілля дітей, лікування та допомоги.

– Ви дуже багато приділяєте уваги питанню об’єднання та розвитку територіальних громад. Переконані, що такі об’єднання – кращий шлях для наших сіл?

– Це питання також пріоритет моєї роботи, як депутата. Як голова профільної комісії з питань місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою намагаюсь пришвидшити децентралізацію та залучити державні, грантові та проектні кошти в соціальний розвиток області. Переконана, що громади мають стати активними, а села розвиватись. Ми проводимо форуми, круглі столи, пишемо гранти та проекти. Як член комісії готую та підтримуємо громади для участі в обласному конкурсі розвитку територіальних громад (за 2 роки Вінницька обласна Рада спільно з органами місцевого самоврядування та адміністраціями реалізувала 453 проекти на суму близько 100 млн. грн., з них фінансування з обласного бюджету склало 37 млн. грн.) та конкурсі ДФРР,  переймаємо досвід у громадах, які вже пройшли процес об'єднання.  Не потрібно боятися змін. Сьогодні децентралізація дозволила  сільським радам за останні 3 роки збільшити в рази свої бюджети та нарешті перестати бути просто касами по видачі заробітних плат співробітникам сільради та садочків, а отримати серйозний фінансовий ресурс, відповідальність та повноваження на місцях. Тому повним ходом йдуть ремонти в соціальних закладах, проводиться благоустрій територій. Це чи не єдина успішна реформа – створено вже 665 об’єднаних територіальних громад в Україні, з них 34 – громади у Вінницькій області, які своїм прикладом довели, що потрібно об’єднуватися, не боятися брати відповідальність та ініціативу на себе, а не чекати «манни небесної» з Києва і впевнено рухатися вперед власноруч розвиваючи свої громади.

– На початку 2017 року, провівши цікавий форум за участі фахівців, та запропонувавши громадам всебічну підтримку, Ви потужно простимулювали їх до написання проектів розвитку.  І от Тростянеччина - вперше серед лідерів у цьому напрямі. Скільки проектів профінансовано?

– Так, тут є чим пишатися. Якщо у 2015 році Тростянецький район подав всього 9 заявок у рамках обласного конкурсу проектів, з яких виграв шість, то за останні 2 роки ми написали 90 проектів в районі та знайшли шляхи реалізували майже всі, навіть ті, що громади програли в силу обмеженого ресурсу обласного бюджету та залучили кошти на розвиток соціальної інфраструктури на суму 20 млн. грн. За моєї ініціативи у Тростянецькому районі створено Інформаційно-аналітичний центр для допомоги громадам по написанню грантових заявок, здійснюється партнерське співфінансування проектів Громадською організацією, яку я очолюю. За 2016-2017 роки ми виділили 2 млн. грн. як партнери у реалізації  проектів  розвитку громад.

Завдяки злагодженій роботі громад, районної і обласної влади,  народного депутата Миколи Кучера, в кожній сільській раді району за останні два роки реалізовано від 3 до 5 проектів.   Приємно бачити  зміни в школах, дитячих садках, ФАПах, будинках культури, на центральній площі Тростянця. Наша громадська організація також виграла та реалізувала 3 міжнародні проекти на 30 000 тисяч євро для людей похилого віку та діток з інвалідністю. Вже є результати створеного нового центру соціальної активності для людей похилого віку та одного з найкращих в Україні інклюзивних майданчиків для діток на візочках та центри реабілітації для таких діток в Бершаді та с. Баланівка. В цілому профінансовано понад 80 проектів, які мають соціально-важливе значення для району та спрямовані на покращення матеріального стану об’єктів соціальної сфери. Отже, такого влиття коштів в соціальну сферу Тростянецького району не було за всі 26 років незалежності України.

– У Вас надзвичайно напружений життєвий графік, широка географія поїздок.  А ще ж є родина, діти. Як це все можна встигати? Де беруться сили і за рахунок чого поповнюються?

– Дійсно, об’єм роботи великий, багато завдань і завжди мало часу, але підтримка родини, довіра людей завжди надають мені сили, натхнення, працювати та з будь-якою роботою справлятися. Сьогодні сучасні жінки встигають все – і в сім’ї, і на роботі і в громадських справах. Переконана, жінки мають брати управління у свої руки, адже досить довгий час панували такі стереотипи, що жінка має залишатися осторонь суспільних, державних, бізнесових процесів, а сьогодні настав час нам, жінкам, стати “агентами змін”, корисними справами змінювати обличчя держави. Головне – не боятися брати на себе відповідальність і впевнено рухається вперед. Я – реаліст, тож переконана: держава одна ніколи не дійде до проблем кожного села чи міста, кожної вулиці чи двору. Це можемо ми усі разом – депутати, сільські голови, виконавча влада, бізнес та громадськість, – якщо будемо діяти злагоджено та без сварок, будемо всі заодно – за людей, за нашу державу.

ДОСЬЄ. Лариса БІЛОЗІР народилася  24 вересня 1981 року у смт Тростянець. Закінчила національний університет ім. Т.Г.Шевченка. Магістерську ступінь MBA здобула в Міжнародному інституті менеджменту у Брюсселі. Кандидат економічних наук.  Нині - директор Благодійного фонду “Допомоги онкохворим дітям” та голова Громадської  організації "Соціальний центр МХП". Заміжня. Матір двох доньок.