21 листопада, о 11.00 в приміщенні обласної Ради (209 кабінет) відбудеться засідання постійної комісії з питань бюджету, фінансів та обласних програм 

Вітання

Голови Вінницької обласної Ради

Олійника Анатолія Дмитровича

  • У Вінниці обговорили цілі та завдання нової Стратегії розвитку Вінниччини до 2027 року

    Минулого тижня у форматі фокусгруп відбувалось обговорення цілей та завдань нової стратегії регіону до 2027 року. Це вже друга зустріч з цих питань, кажуть в Агенції регіонального розвитку Вінницької області, але цей процес є динамічним: надходять нові пропозиції, уточнення від низки структурних підрозділів і виникає потреба для їхнього узгоджен ....

  • 46 депутатів підтримали звернення до Президента України щодо неприпустимості прийняття «формули Штайнмайера»

    Вінницька обласна Рада стала дев’ятою в Україні, яка прийняла позитивне рішення щодо звернення депутатів до Президента України Володимира Зеленського із закликом відмовитися від реалізації, так званої, «формули Штайнмайера», згідно з якою українська влада повинна відвести свої війська на Донбасі й дати провести вибори на окуповани ....

  • Вінниччина налагоджує співпрацю з Пакистаном

    17 жовтня відбулася офіційна зустріч голови обласної Ради Анатолія Олійника та голови облдержадміністрації Владислава Скальського із Надзвичайним і Повноважним Послом Ісламської Республіки Пакистан в Україні, Генерал-Майором у відставці Західом Мубаширом Шейхом та його заступником Зеб Алам Ханом. Також на зустрічі були присутні заступник Вінниць ....

Наталія Гетце окреслила механізми активізації грантової діяльності Роздрукувати

На Координаційній раді з питань місцевого самоврядування при голові обласної Ради, яка відбулася 9 серпня в м.Ямполі, Наталія Гетце запропонувала нові механізми залучення іноземних інвестицій і донорських коштів в економіку області.

Вона зазначила, що на даний час в області активно працюють 25 міжнародних фондів та донорських організацій. Завдяки співпраці з ними за останніх 6 років в область залучено більше 11 млн.грн.

Проте подальший розвиток грантової діяльності потребує концентрації обласної влади на нових підходах та формах роботи. Серед них важливе місце посідає розробка паспортів проектних пропозицій та інвестиційних паспортів кожного району, міста, села. Завдяки таким паспортам громади одержать змогу узагальнити власні проектні пропозиції та визначитись із основними напрямками залучення коштів. Як наслідок, вони уникнуть такого явища як розпорошення ресурсів та зможуть сконцентруватись на ключових проблемах розвитку територіальної громади. Крім того, інвестиційні паспорти та паспорти проектних пропозицій є чудовим інструментом для рекламування власних територій серед потенційних донорів.

Також необхідно використовувати новітні механізми стимулювання грантової діяльності. Зокрема, проводити міжнародні ярмарки проектів; співпрацювати з експертним середовищем, науковцями, практиками; створювати інформаційні портали власних організацій; брати участь у міжнародних форумах, конференціях; залучати бізнес до співпраці на взаємовигідних, пільгових умовах. Усі можливі механізми потрібно застосовувати комплексно, враховуючи індивідуальні особливості кожної територіальної громади або району.

Наталія Гетце зазначила, що до процесу розвитку грантової діяльності необхідно більше залучати бізнес. І хоча реалізація практично кожного грантового проекту не обходиться без участі бізнесу (закупівля товарів, надання послуг чи виконання робіт), його можливості в цій сфері використані не повністю. Основна причина – у відсутності чітких стимулів і мотивацій для бізнес-структур активно входити у процес реалізації грантових проектів. Відтак необхідно залучати представників бізнесу до співпраці на вигідних, пільгових, партнерських умовах, а не за допомогою тиску чи інших адміністративних важелів.

Ще одним важливим механізмом активізації грантової діяльності є стимулювання поглиблення співпраці влади і громадських організацій, в тому числі за рахунок збільшення фінансування останніх із бюджетів усіх рівнів. Для прикладу, у Німеччині для фінансування громадських організацій в бюджетах різного рівня передбачено близько 4% ВВП. В Україні на дані цілі виділяється лише близько 0,05%-0,1% від ВВП. Даний показник ще раз засвідчує, що в нашій країні досі не усвідомлена необхідність розвитку третього сектора, задача якого виступати не конкурентом, а партнером влади у здійсненні суспільних перетворень.

Також Наталія Гетце проанонсувала 2 заходи, які відбудуться найближчим часом. Це – конференція за участю 8 представників на чолі координатором ОБСЄ в Україні Мадіною Джарбусиновою та Всеукраїнську молодіжну конференцію за участі всесвітньо відомого економіста і ученого Богдана Гаврилишина.

 

Повернутись Створено: 13 серпня 2013 року, 15:43 Переглядів: 958

Логін: *

Пароль: *

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація