Вітання

Голови Вінницької обласної Ради

Олійника Анатолія Дмитровича

  • У Вінниці обговорили цілі та завдання нової Стратегії розвитку Вінниччини до 2027 року

    Минулого тижня у форматі фокусгруп відбувалось обговорення цілей та завдань нової стратегії регіону до 2027 року. Це вже друга зустріч з цих питань, кажуть в Агенції регіонального розвитку Вінницької області, але цей процес є динамічним: надходять нові пропозиції, уточнення від низки структурних підрозділів і виникає потреба для їхнього узгоджен ....

  • 46 депутатів підтримали звернення до Президента України щодо неприпустимості прийняття «формули Штайнмайера»

    Вінницька обласна Рада стала дев’ятою в Україні, яка прийняла позитивне рішення щодо звернення депутатів до Президента України Володимира Зеленського із закликом відмовитися від реалізації, так званої, «формули Штайнмайера», згідно з якою українська влада повинна відвести свої війська на Донбасі й дати провести вибори на окуповани ....

  • Вінниччина налагоджує співпрацю з Пакистаном

    17 жовтня відбулася офіційна зустріч голови обласної Ради Анатолія Олійника та голови облдержадміністрації Владислава Скальського із Надзвичайним і Повноважним Послом Ісламської Республіки Пакистан в Україні, Генерал-Майором у відставці Західом Мубаширом Шейхом та його заступником Зеб Алам Ханом. Також на зустрічі були присутні заступник Вінниць ....

Олександр Качур: «Його творчість не пішла в забуття, адже кращі поезії гумориста стали народними піснями, а дотепні співомовки набули надзвичайної популярності» Роздрукувати

17 січня жителі Калинівського району відзначили Всеукраїнськe свято сатири та гумору імені Степана Руданського «Україна сміється – отже не здається», присвячене 182-ій річниці від Дня народження поета.

З нагоди непересічної події в райцентрі зібралося чимало калинівчан та гостей, з-поміж яких були народний депутат України Олександр Домбровський, заступник голови обласної Ради Олександр Качур, депутат обласної Ради Жанна Дмитренко, керівники району та міста, а також майстри народної творчості, аматори сцени, поети, колективи художньої самодіяльності.

Шану гумористу присутні віддали покладанням квітів до пам’ятника Степану Руданському.

Сьогодні ми вшановуємо нашого земляка, який свого часу відкрив яскраву сторінку в культурі та в історії нашої української літератури. Його творчість не пішла в забуття, адже кращі поезії гумориста стали народними піснями, а дотепні співомовки набули надзвичайної популярності. Степан Руданський – поет нелегкої творчої й життєвої долі. Ми всі гордимося невмирущим талантом і хистом поета-земляка. А свято – це ще один привід торкнутись сторінок його творчості, – зазначив Олександр Качур, звертаючись до калинівчан від імені голови обласної Ради Анатолія Олійника та депутатського корпусу Вінниччини.

Літературно-мистецькі заходи з нагоди 182-ої річниці гумориста продовжились проведенням різдвяного ярмарку, який заповнив головний майдан Калинівки.

Хлібом-сіллю запрошували гостей до оглядин стилізованих світлиць так званого «Містечка майстрів», створеного територіальними громадами міста Вінниці, Вінницького та Калинівського районів, які представили свої роботи з вишивки, рогозоплетіння, народного малярства, експонати автентичних виробів з українського побуту.

Господарі світлиць пригощали присутніх різдвяними стравами та розважали народними піснями і віршами.

Для довідки: поетична творчість Степана Руданського охоплює понад два десятиліття і ділиться на три періоди: кам’янець-подільський, петербурзький, на який припадає розквіт його таланту, і ялтинський. Уже в ранній ліриці він виявив значний поетичний хист, його твори відзначаються мелодійністю і пісенністю (поезії «Забудь мене», «Ти не моя», «Сиротина я безродний»). Балади «Упир», «Розмай», «Люба» «Хрест на горі» своїм ліризмом, реалістичністю у відтворенні українського життя продовжили традиції Т. Шевченка.

Внеском в реалістичну літературну спадщину ХІХ століття є громадянська лірика поета («Наука», «Гей, бики!», «До України», «Псалом 136» та ін.).

Відомі три рукописні книжечки «Співомовки козака Вінка Руданського», що об’єднали його твори, написані з 1851 по 1860 роки, та упорядковані й начисто переписані самим автором. Всі свої твори поет називав «співомовками». Пізніше власне співомовками назвуть сатирично-гумористичні вірші Руданського, написані здебільшого у формі коломийки за змістом прислів’їв, приказок і народних анекдотів.

Степан Руданський переклав або переспівав низку творів з польської, чеської, російської, німецької та інших літератур. Головною справою поетового життя назвав Іван Франко переклад Гомерової «Іліади» — перший повний переклад геніального епосу українською мовою. Заслуговує на увагу і переклад «Слова о полку Ігоревім» сучасною українською мовою.

Руданський зробив великий внесок у скарбницю української фольклористики. Так, записані ним переважно в рідних Хомутинцях 113 прислів’їв і приказок були опубліковані М. Номисом у книзі «Українські прислів’я, приказки і таке інше» (1864), а частина записаних ним легенд увійшла до збірки Михайла Драгоманова «Малороссийские народные предания и рассказы» (1876).

Повернутись Створено: 18 січня 2016 року, 14:28 Переглядів: 830

Логін: *

Пароль: *

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація