Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир XI ст. Української Православної Церкви Роздрукувати

 Село Лядова належить до природних унікальних об’єктів Середнього Придністров’я, яку в свою чергу у межах Поділля і України є унікальним в широкому і вузькому значенні цього поняття. Унікальністю ландшафту середнього Придністров’я , зокрема Лядови також є наявність „Великого каньйону Дністра”, оригінального природного вузла, де можна зустріти породи лісів Центральної та Східної Європи, Причорномор’я, в результаті формується особливий підтип ландшафту - західно лісостеповий, виняткова різноманітність геосистем, мальовничість, унікальність сполучених творінь природи й людини, високий потенціал естетичних та рекреаційних ресурсів. Тому с.Лядова можна вважати заповідником історичним, геологічним, ботанічним. Знаходиться на лівому березі

Дністра, межує з селами Кремінне, Нагоряни, Яришів.З усіх боків оточене крутими схилами долини р.Лядови. На них виходи крейди утворюють оригінальні стіни з печерами, стовпи, окремі химерні скелі. Виходи крейди в с.Лядова - унікальний геологічний об’єкт, таких потужних ії шарів на Вінниччині немає. Тут зустрічаються ряд рідкісних рослин, таких, як гіацинти блідий, два види ковили, а весною на значних ділянках цвіте горицвіт весняний. Мабуть краса природи й спонукала людину в далекому минулому, а саме в XI ст. спорудити тут скельний монастир. Сьогодні - це печерний православний діючий чоловічий монастир. Розташований на південній околиці села, на крутому спускові вузькою стежкою у зарослях узвишшя на стометровій висоті прямовисної крейдової скелі. Найдавніший

в області архітектурний пам’ятник XI-XIXст., форпост православ’я на південному заході нашої держави. За легендами і народними переказами - це перше пристанище на шляху з Афона в Київ преподобного Антонія Києво- Печерського. До цієї пам’ятки входить церква печерна старовинна(печера) XI ст.; готель XIXст.; церква печерна приходська на честь Усікновення Глави Іоанна Предтечі, Святої Великомучениці Параскеви, XVIIIст.;дзвіниця кам’яна, 1848р.;могили ченців XVIII-XIXст, водні лікувальні джерела (Св.Антонія).
Щоб ліпше уяснити красу цього куточку Поділля краще всього згадати рядки з поеми „Беньовський” польського письменника Юліуша Словацького, переклад нашого земляка Івана Глинського: „Стоїть там замок на високій скелі при річці Лядовій...А далі- гребля і млин, Маріїна оселя- трибанний храм золоченим хрестом у небі надвечірньому блистиь....”.Згадує поет мальовниче село і в романі „Король Лядови”.
Роботи з реставрації та відновлення об’єкту продовжуються. Триває підготовка до відзначення тисячоліття пам’ятки.