У Білоусівській школі відкрили музей Костя Широцького Роздрукувати

Білоусівська сільська рада брала участь у 15 Обласному конкурсі розвитку територіальних громад з двома проектами ­– «Тепло і затишок дітям нової української школи» та «Створимо музей Костя Широцького – збережемо культурну спадщину Поділля».  Обидва проекти стали переможцями.

– Втілити ці проекти в життя стало можливим за­вдяки друзям і партнерам навчального закладу, які взяли уча­сть у їх співфінансуванні, – говорить директор Білоусівської школи Валентина Рябокінь.

Загальна ва­р­­тість проекту музею склала 151 тис грн. Вінницька обласна Ра­­да виділила 35 тис. грн, ГО «Життя і розвиток громад», головю якого є депутат обласної Ради Лариса Білозір ­– 15 тис. грн, по 10 тис грн вклали Тульчинська районна рада, Бі­лоусівська сільська рада та ТОВ «Богданівське» (директор Олег Дяченко), 1 тис. грн виділив голова СФ «Агровас» с.Ва­силівки Олександр Олійчук.

Основним співфінансистом у проекті виступив інвестор – ВП «Птахофабрика «Вінницький бройлер» ПрАТ «МХП», директором якого є депутат обласної Ради Ігор Лещенко. Керівництво підприємства профінансували проект, виділивши 70 тис. грн.

Варто додати, що у 2016 році на соціальні проекти ре­гі­ону (а це Тульчинський, Тро­с­тянецький і Немирів­сь­кий ра­йони) підприємство ви­ді­ли­ло близько 20 мл­н гр­н, у 2017 році ця сума скла­ла 23 млн грн. А за 10 місяців поточного року сума  сяг­ну­ла вже 40 млн грн. 

Те, що музей Костя Широцького відкрито саме в школі, є досить символічним. Адже навчальний заклад є со­ці­окультурним та освітнім це­н­тром села, ви­ко­нує функцію збереження  уст­рою села, сі­ль­­­сь­кої культурної спадщини.   Створенню музею пере­ду­­вала надзвичайно кропітка дослідницько-пошукова ро­бо­­та вчителів та учнів школи.

Кость Віталійович Широцький частину свого життя провів у Білоусівці, був ініці­ато­ром і безпосереднім уча­с­ником розпису Білоусівської це­ркви влітку 1914 року. Він організував групу київських художників, які в унікальному стилі розписали інтер`єр місцевого храму з вико­ри­с­та­н­ням етнічних мотивів тради­ці­йного народного мистецтва.

Доля вділила Костю Широць­ко­му короткий життєвий шлях (1886-1919), але він встиг залишити по собі спа­д­щину, яка вражає своєю ве­ли­чиною. Це 237 праць, які були написані протягом всьо­го лише 15 років наукової діяльності. Він займався дос­лі­дженням регіональної історії, історичного краєзнавства, історії декоративного й сак­ра­льного мистецтва, етно­г­ра­фії, фольклору, друкарства, гончарства, малярства, цер­ко­в­ної та світської архітектури, народних звичаїв і художньої творчості Т.Шевченка.

Окрім цього, брав акти­в­ну участь у громадсько-про­с­вітницькій роботі, був членом багатьох організацій, това­ри­ств, партій, викладав у трьох уні­верситетах, публікував пра­ці, статті та рецензії практично в усіх найвідоміших того­ча­сних часописах України.

Помер Кость Широцький в Білоусівці в будинку батька, який був священиком міс­це­вої церкви. Депутати обласної Ради Лариса Білозір і Жанна Дмитренко, а також усі учасники урочистостей відвідали могилу нау­ко­вця, яка знаходиться на мі­сцевому кладовищі та поклали квіти.