12 листопада, о 14.00 в приміщенні обласної Ради відбудеться засідання постійної комісії з питань регулювання комунальної власності та приватизації

Вітання

Голови Вінницької обласної Ради

Олійника Анатолія Дмитровича

  • У Вінниці обговорили цілі та завдання нової Стратегії розвитку Вінниччини до 2027 року

    Минулого тижня у форматі фокусгруп відбувалось обговорення цілей та завдань нової стратегії регіону до 2027 року. Це вже друга зустріч з цих питань, кажуть в Агенції регіонального розвитку Вінницької області, але цей процес є динамічним: надходять нові пропозиції, уточнення від низки структурних підрозділів і виникає потреба для їхнього узгоджен ....

  • 46 депутатів підтримали звернення до Президента України щодо неприпустимості прийняття «формули Штайнмайера»

    Вінницька обласна Рада стала дев’ятою в Україні, яка прийняла позитивне рішення щодо звернення депутатів до Президента України Володимира Зеленського із закликом відмовитися від реалізації, так званої, «формули Штайнмайера», згідно з якою українська влада повинна відвести свої війська на Донбасі й дати провести вибори на окуповани ....

  • Вінниччина налагоджує співпрацю з Пакистаном

    17 жовтня відбулася офіційна зустріч голови обласної Ради Анатолія Олійника та голови облдержадміністрації Владислава Скальського із Надзвичайним і Повноважним Послом Ісламської Республіки Пакистан в Україні, Генерал-Майором у відставці Західом Мубаширом Шейхом та його заступником Зеб Алам Ханом. Також на зустрічі були присутні заступник Вінниць ....

У Чернівцях відкрили пам’ятний барельєф в усипальниці Емерика Маньковського Роздрукувати

Історична подія зібрала жителів селища Чернівці біля  старовинної родинної каплиці-усипальниці родини Маньковських. З Варшави на Вінниччину  приїхали брати Маньковські – Анджей та Вацлав. Приїхали аби взяти участь у відкритті та освяченні меморіальної дошки пам’яті та барельєфа свого пра-пра-прадідіа Емерика Кароля Маньковського, який помер рівно 100 років тому - 1 червня 1918 року у селі Борівка Чернівецького району.

Участь у події взяли Генеральний консул Республіки Польща  Дамян Цярцінські,  голова Вінницької обласної організації Національної спілки письменників України, головний редактор журналу «Вінницький край» Вадим Вітовський, голова Чернівецької районної Ради Василь Мельничук, скульптор Микола Крижанівський, головний спеціаліст  відділу у справах національностей управління у справах національносте та релігій Вінницької облдержадміністрації Ірина Стеценко, Голова Вінницького обласного осередку Міжнародної громадської організації «Україна-Польща-Німеччина» Олексій Гаврилов.

Заупокійну службу пам’яті очолив  католицький священик о.Сергій Якубовський,  а настоятель місцевого православного храму протоієрей Василь Кисілевич разом з півчими проспівали «Вічну пам'ять» - донедавна саме у цій ротонді православні чернівчани правили службу.

Після цього Анджей Маньковський, який є співробітником Національного інститут пам’яті,  разом з консулом Дамяном Цярцінські зняли біле полотно з барельєфу Емерика Маньковського. Поклали квіти, запалили символічну лампаду та спустились у підземелля ротонди. Там поховано 15 людей з різних польських родин – Белінські, Якубовські, Комарницькі, Нагорніщевські, Білявські, Ружицькі, Соколевські, Вітковські, Виджини. Ще дві ніші стоять порожніми. На замурованих нішах – мармурові таблички. Тут пра-пра-прабабуся Текля Маньковська, їхній  дядько Емерик Маньковський.

Вадим Вітковський розповідає, що у 2009 році у Чернівці приїздила  експедиція Ягелонського університету з Польщі  і тоді студенти  проводили дослідження місцевості, вдалося знайти фрагменти надгробків з польськими іменами. Зараз ці нагробки стоять перед ротондою.

Також присутні дізнались, що дружина Маньковського  - Текля була засновницею фабрики художньої вишивки у Клембівці і саме завдяки їй клембівська вишивка стала вдома у світі. У 1901 році на першій всеросійській текстильній виставці вишивка здобула золоту медаль і після цього  російська імператриця двічі замовляла вишиті сукні у Клембівці.

- Маю велике задоволення бути на урочистому відкритті пам’ятної дошки Емерику Маньковському, який тут прожив багато років. Він був поляком, але був й великим братом українському народу, - зазначив у своєму виступі Генеральний консул Республіки Польща  Дамян Цярцінські. – Радий,  що сьогодні маємо доброзичливу атмосферу, яка дозволяє нам разом молитися польською та українською мовами. Я впевнений що ті доброзичливі відносини дають надію на добре майбутнє.

«Польский українець» – так називали Маньковського. При ньому у селі Борівка  1876 році діяло 5 заводів, які випускали сільськогосподарські машини, приїздили іноземні інженери, пристосовували їх до місцевих умов сільського господарства. Він давав кредити селянам, але дивися на що вони витрачалися. Якщо з користю, то гроші можна було не віддавати, якщо  бачив, що пропивалися, то вимагав віддати з відсотками. Так само якщо хтось з селян вкрав мішок пшениці, йшов перевіряти, якщо пшениця пішла для дітей, то прощав. Якщо ж зерно продавали, а гроші пропивали, то вимагав відкупити. Під час Першої світової війни, взимку він забезпечував дровами усі родини, звідки чоловіки пішли на війну.

– Сьогодні ми усі зібралися і я дякую за спільну пам'ять. Мій пра-пра-прадід помер у віці 92 років. Його дружина Текля була з-під Львова, тому він поважав Україну, знав українську мову, традиції, пісні, - сказав Анджей Маньковський.

Вперше Анджей побував у Борівці у 1988 році, коли у складі Варшавського студентського  будівельного загону перебував у Москві і Ленінграді. Тоді він відлучився від групи і таємно приїхав до Борівки. Таємно, тому що усі іноземці тоді були під наглядом спецслужб, і для такого відвідування необхідно було брати дозвіл у КДБ. Анджей був впевнений, що дозвіл не дадуть. Та ще й будуть пильніше спостерігати за студентом. Він пробув у Борцівці всього годину. Побачив цегельний завод і маєток, познайомився з місцевими жителями, які розповіли трохи історії  і… таки потрапив у поле зору міліціонера, який привіз  іноземного студента до райвідділку. Його спочатку хотіли затримати на 48 годин. Але потім прочитали прізвище у паспорті і відпустили.

Повернутись Створено: 2 червня 2018 року, 23:46
Оновлено: 3 червня 2018 року, 00:03
Переглядів: 626

Логін: *

Пароль: *

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація