26 вересня о 10.00 у приміщенні обласної Ради (сесійна зала, 2 поверх) відбудеться засідання чергової  39 сесії обласної Ради                                

Вітання

Голови Вінницької обласної Ради

Олійника Анатолія Дмитровича

  • Вінницька обласна Рада оприлюднила інформацію щодо комунальних підприємств області

    Україна знаходиться на другому місці серед країн, що досягли найбільшого успіху у відкритті даних за останні чотири роки. Українські відкриті дані увійшли в європейський інформаційний простір і опубліковані на Європейському порталі відкритих даних europeandataportal.eu. ​Наразі Вінницька обласна Рада повністю виконала усі пункти постанови Кабіне ....

  • 15 мільйонів гривень виділено на закупівлю карет швидкої допомоги

    На пленарному засіданні 38 чергової сесії депутати підтримали проєкт рішення щодо внесення змін до обласного бюджету на 2019 рік. Згідно з ним збільшується дохідна та видаткова частина обласного бюджету на 20 млн 149 тис. грн. Зокрема, збільшено видатки бюджету розвитку спеціального фонду обласного бюджету Департаменту охорони здоров’я облдер ....

  • Перелік переможців 16 Обласного конкурсу проектів розвитку територіальних громад

    Цьогоріч на конкурс проектів розвитку територіальних громад подано 749 проектів. У 2018-му – 735 разом з екологічними. Враховуючи, що екологічних було 347, таким чином 2019 року кількість поданих громадами проектів збільшилась удвічі. Лише 13 проектів не набрали прохідних 60 балів (у 2017-му таких проектів було 100). Цього року потреба у ....

В області взялися вирішувати долю парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «П’ятничанський парк» Роздрукувати

На території Вінницького обласного клінічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру розташована пам’ятка архітектури – замок Грохольських, який носить назву «Садиба П’ятничани». Територією садиби також є парк-пам’ятка.

– Цей парк був закладений ще у другій половині ХІХ століття на площі 32 гектари, – розповідає начальник відділу охорони земель та заповідної справи Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів облдержадміністрації Юлія Бобошко. – На території парку налічувалося більше 80 видів різних деревних насаджень, цінних інтродуцентів, які завозилися із-за кордону і насаджувалися. Багато з цих насаджень з видового складу уже випало. Парк нині більше нагадує типовий лісовий ландшафт, але несе дуже велику цінність, адже він – в межах великого розвинутого населеного пункту, міста Вінниці. Відповідно до різних державних будівельних норм повинен бути відсоток озеленення із розрахунку на кожного жителі. У зв’язку з тим, що у нас зараз інтенсивно забудовується територія міста, розвивається житлова забудова, збереження таких зелених насаджень дуже важливо.

32-гектарний П’ятничанський парк «Красуня» був облагороджений ботаніком англійцем Діонісієм Мак-Клером 1830 року, зазначається у історичних довідках. Зелені насадження завозилися із Північної Америки, Польщі. До 1918-го тут була оранжерея вартістю мільйон царських рублів. Дно ставка з кришталево-чистою водою було оздоблено мозаїкою, береги огороджені вишуканими кованими решітками. Парк створювався у 60-х роках минулого століття з метою збереження цінних паркових насаджень, експозицій паркового будівництва. Згодом парк набув статусу об’єкта природозаповідного фонду.

– Парк у центральній частині обласного центру є проблемним, – вважає заступник голови постійної комісії обласної Ради з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки та раціонального використання надр Людмила Головашич. – Бо 1969 року парк визнаний пам’яткою місцевого значення, у 80-х – національного значення, але з того часу землі за історичними будівлями родини Грохольських не закріплені. Спроби легалізувати землі були і не раз, але у 90-х «розпався» Проєктний інститут, що робив проєкт, потім – брак коштів. Навіть зараз, аби визначити межі – просять план благоустрою у головного лікаря, а цей План без «землі» ніхто не зробить.

Користувачем було визнано Вінницький обласний клінічний високоспеціалізований ендокринологічний центр. На сьогодні все це не збережено: будівлі або знищені, або перебудовані. Більшість рідкісних хвойних зникли, решта вражені короїдами, омела «доїдає» екзотичні листяні дерева, кажуть екологи. Спроби розчистити колишній став зупинили, бо виявили снаряди часів Другої світової війни.

– Значну частину паркової зони необхідно привести належний стан, – коментує заступник голови облдержадміністрації Василь Броварник. – Три будівлі ендокринологічного диспансеру вважаються колишньою садибою родини Грохольських. Є рішення кабінету Міністрів України, що це місце є пам’яткою архітектури національного значення. Неодноразово в цьому парку проводилися роботи для підтримання чистоти та належного санітарно-гігієнічного стану. Є зараз велика проблема з хворобами хвойних насаджень. Дерева сохнуть. Через зміну клімату спричинили появу такого шкідника, як короїд.

За словами головного лікаря ендокринологічного центру Пилипа Прудиуса, десь років 20 тому тут проводилися проєктні роботи, під час яких розкопали старий фундамент, який залишився від будівель садиби.

– Ми розробили два проєкти реставрації: парку і приміщень, який втілив науково-дослідний інститут «Укрпроектреставрація», – каже він. – Також написали листа нащадкам Грохольських. Вони нам у відповідь надіслали документи, які використовувалися проєктантами. А потім сюди приїжджав один із синів та онук Грохольського.

Пилип Прудиус розповідає, замок постійно перебудовувався і в різні часи у ньому діяло стільки багато різних закладів, в основному медичних: госпіталь, облтубдиспансер, онкодиспансер. Але відомо, що в садибі були мисливська, чорна, арабська, турецька, гербова, столова, помпейська зали. У замку містилася також каплиця. Крім того, була велика бібліотека на 10 000 томів французькою, польською і англійською мовами та багато родинних портретів, а також колекція зброї та лицарських обладунків.

Під час огляду території парку головний лікар центру каже, хоча і висадили 10 тисяч дерев, але місцеві, коті проживають поряд, то вирубують, то їх худоба з'їсть. Багатовікові дерева також часто страждають від погодних умов. Значна територія парку також засмічена побутовими відходами.

– Необхідно віднайти методи збереження П’ятничанського парку національного значення, – каже заступник голови обласної Ради Михайло Кременюк. – Значна територія парку на постійне утримання потребує великих капіталовкладень, як бачимо, обійшовши територію. Якщо робити лише фрагментарно, не комплексно – результату не буде.

Конкурсна комісія обласного фонду охорони навколишнього природного середовища вирішила розпочати процедуру оформлення документації парку. Також під час виїзного засідання надійшла пропозиція виділити кошти для розчищення території парку, зокрема, ліквідувати небезпечні дерева. Для цього з обласного фонду конкурсу виділять 100 тис. грн.

– Ми прийняли рішення про першочергове сприяння оформлення землі з кадастровим номером, – каже Людмила Головашич. – Щодо повалених дерев – їх необхідно продовжити упорядковувати, вирізати те, що визначено комісією, а ось нові насадження – висаджувати не хаотично, а згідно з проєктом, з відповідним доглядом.

Повернутись Створено: 19 серпня 2019 року, 10:58 Переглядів: 257

Логін: *

Пароль: *

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація