Вітання

Голови Вінницької обласної Ради

Олійника Анатолія Дмитровича

  • Вінницька обласна Рада оприлюднила інформацію щодо комунальних підприємств області

    Україна знаходиться на другому місці серед країн, що досягли найбільшого успіху у відкритті даних за останні чотири роки. Українські відкриті дані увійшли в європейський інформаційний простір і опубліковані на Європейському порталі відкритих даних europeandataportal.eu. ​Наразі Вінницька обласна Рада повністю виконала усі пункти постанови Кабіне ....

  • 15 мільйонів гривень виділено на закупівлю карет швидкої допомоги

    На пленарному засіданні 38 чергової сесії депутати підтримали проєкт рішення щодо внесення змін до обласного бюджету на 2019 рік. Згідно з ним збільшується дохідна та видаткова частина обласного бюджету на 20 млн 149 тис. грн. Зокрема, збільшено видатки бюджету розвитку спеціального фонду обласного бюджету Департаменту охорони здоров’я облдер ....

  • Перелік переможців 16 Обласного конкурсу проектів розвитку територіальних громад

    Цьогоріч на конкурс проектів розвитку територіальних громад подано 749 проектів. У 2018-му – 735 разом з екологічними. Враховуючи, що екологічних було 347, таким чином 2019 року кількість поданих громадами проектів збільшилась удвічі. Лише 13 проектів не набрали прохідних 60 балів (у 2017-му таких проектів було 100). Цього року потреба у ....

Виступ голови обласної Ради Сергія Татусяка під час навчального семінару у Хмільнику 25.01.2011р. Роздрукувати

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ 
МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА В ОБЛАСТІ

Шановні учасники зібрання !

Сьогодні перший раз в цьому скликанні ми проводимо зустріч в такому форматі.

Я радий нагоді зустрітися і обмінятися думками з вами. Гадаю, що результати нашого спілкування і обговорення питань будуть покладені в основу нашої практичної діяльності. Ми повинні сконцентрувати зусилля на пошуку спільних шляхів вирішення проблемних питань місцевого самоврядування. У цій роботі обласна Рада відкрита для співпраці з усіма силами, які бажають конструктиву.

У своєму виступі я хочу коротко поінформувати вас про стан місцевого самоврядування на сучасному етапі, його здобутки та проблеми, а також намітити головні завдання, які нам спільно з вами необхідно буде вирішувати.

Саме органи місцевого самоврядування області в основному визначають політичний, соціальний, економічний, гуманітарний мікроклімат територій. Тут реалізується політика держави. Тут акумулюються і здійснюються складові національної ідеї та національної гордості.

Як одна з основ конституційного ладу, місцеве самоврядування дає змогу демократизувати апарат управління, ефективно вирішувати місцеві питання, оптимально поєднувати інтереси і права людини та інтереси держави.

А мільйонам жителів громад – брати участь в управлінні власними справами і безпосередньо, і через обрані ними органи, що створює простір для прояву їхньої ініціативи й творчості. Усе це та ще багато іншого характеризує місцеве самоврядування. Але тільки за умови його реального впровадження в країні.

Всі ми глибоко переконані в тому, що альтернативи посиленню місцевого самоврядування в Україні, передачі йому більше повноважень із адекватними ресурсами – немає.
І мене надзвичайно тішить той факт, що цю думку поділяє і Президент України Віктор Федорович Янукович. На підвищенні ролі місцевого самоврядування та здійснені комплексної реформи регіональної влади він вчора неодноразово акцентував увагу у своєму виступі на засіданні Ради регіонів, де був присутнім.

Віктор Федорович сказав: «Фактично мова йде про нову регіональну політику, що покликана поєднати завдання економічної реформи і модернізації країни з завданнями розвитку регіонів. Безперечно, розвиток регіонів повинен бути забезпечений фінансово. Ми це з вами добре знаємо.

Завдання фінансового посилення регіонів вже знайшло своє відображення і в новій редакції Бюджетного кодексу, і в Податковому кодексі України. Податкова та бюджетна реформи суттєво зміцнили фінансову незалежність регіональної влади і місцевого самоврядування».

Про що це свідчить? А про те, що для старту реформ в Україні є головне – політична воля, якої не було протягом 20-ти років незалежної України. Президент розуміє, яку відповідальність він бере на себе, заявляючи про незалежність регіонів. Але ця незалежність у баченні Президента має конкретне підґрунтя.

Зокрема, В.Янукович зазначив: «… розвиток регіонів повинен мати стратегію і чіткий план її реалізації. І розробити її потрібно терміново, враховуючи вже існуючі концептуальні наробки. Комітет з економічних реформ, Уряд мають невідкладно розпочати відповідну роботу. Кожен регіон має вийти на власну стратегію розвитку, яка б ґрунтувалась на пріоритетах і завданнях Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможне суспільство, ефективна держава», та стала своєрідною складовою загальнодержавної регіональної стратегії».

І це завдання має стати лейтмотивом та перспективною метою, на яку зосередженні сьогоднішні наші навчання.

Шановні колеги! 
Якщо говорити про представників місцевого самоврядування Вінницької області, то варто відзначити, що воно є найчисельнішим в Україні. 
На сьогодні у радах різних рівнів Вінниччини працює 13 284 депутатів, 707 сільських, селищних та міських голів, 27 голів районних рад, діє понад 2500 постійних комісій рад всіх рівнів.

Ми всі зацікавлені в розвитку місцевого самоврядування в Україні. Становлення місцевого самоврядування – особлива сторінка в історії українського державотворення. Адже доводилось переборювати складні, а часом і драматичні обставини, поки воно набуло теперішнього стану. Але це ще далеко не та якість яка нам потрібна. 
Важливим актом розвитку самоврядування стало приєднання нашої держави до Європейської хартії місцевого самоврядування. Це дало їй можливість включитися у міжнародну кооперацію у сфері місцевої демократії, хоча ми досі не втілили у життя всі її базові норми.

Тому сьогодні доцільніше зосередитись не на історичному аспекті його розвитку, а на реалізації тих можливостей самоврядування, які гарантуються чинною Конституцією та наявною законодавчою базою.

І тут, на жаль, я повинен сказати, що незважаючи на спроби України робити певні кроки у напрямі реформування місцевого самоврядування, багато проблем, пов’язаних із здійсненням громадами своїх повноважень, залишаються, по суті, не вирішеними.

Дивує, але факт: протягом останніх років місцеве самоврядування взагалі залишилося винесеним за дужки широкої громадської дискусії, а концепції розвитку місцевого самоврядування змінюються залежно від результатів виборів, від кольору політичного забарвлення.

Аналізуючи процес становлення місцевого самоврядування та його законодавчого забезпечення, можна стверджувати, що відбувається він безсистемно та непослідовно, без концептуального бачення розбудови місцевого самоврядування.

Це призводить до дезінтеграції у ході законотворчого процесу, безсистемного напрацювання законодавчих актів, неузгодженості щодо їхнього розроблення і прийняття, розпорошеності підходів до статусу, компетенції, відповідальності суб’єктів місцевого самоврядування.

Про це свідчить понад 300 законів та 7 тисяч підзаконних актів, які на сьогодні регламентують діяльність самоврядування в Україні.
Однак у попереднього керівництва держави не вистачало політичної волі для здійснення системної реформи у галузі регіональної політики.

Життя підтверджує, що не може бути справжньої демократії без порядку, держави – без належного контролю, а повноцінного самоврядування – без необхідного обсягу повноважень і матеріально-фінансових ресурсів.

Ми здатні вирішувати багато наших проблем. Але на жаль, в Україні й досі потенціал місцевого самоврядування не реалізовано. Воно вимушене пристосовуватися до недосконалої законодавчої бази місцевого самоврядування і до реальних об'єктивних умов функціонування та розвитку територіальних громад.

Якби протягом років незалежності Української держави наші політики для розвитку місцевого самоврядування зробили стільки, скільки про нього говорили, то ми, ймовірно, світовою спільнотою були б визнані найдемократичнішою країною з розвиненим і ефективним місцевим самоврядуванням.

Натомість, практично жодної життєво важливі проблеми – як то водопостачання, опалювання, ремонт шкіл, клубів, ФАПів, – не має змоги розв'язати ні міська, ні сільська, ні селищна влада. І не тому, що погана або бездарна, а насамперед тому, що немає для цього реальних матеріально-фінансових ресурсів.

Існуюча в Україні система місцевого самоврядування сьогодні не відповідає потребам суспільства. Функціонування місцевого самоврядування не спрямоване на реалізацію його головного призначення – створення та підтримання сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, надання мешканцям територіальних громад якісних та доступних публічних послуг на основі сталого розвитку дієздатної громади. Перед місцевим самоврядуванням постали виклики, які потребують ефективного та швидкого реагування.

У нині діючій Конституції України щонайменше 12 основних протиріч та неточностей, які стосуються адміністративно-територіального устрою і організації місцевого самоврядування.

А в місцевому господарстві наростають численні проблеми, зволікання з вирішенням яких неприпустимо. Зростає зношеність фондів, порушуються транспортна та інженерна інфраструктури, змінюється масштаб цін. Тільки в нашій області ще не газифіковано 4 райони, а із 707 бюджетів області – тільки 18 працюють з вилученням.

Як правило 98 відсотків сільських бюджетів - це зарплата та оплата енергоресурсів. За що ремонтувати дороги і мережі, лікувати людей, забезпечувати належний рівень соціального середовища?

Питома вага місцевих податків і зборів у загальних надходженнях місцевих бюджетів в Україні становить 1,5-2 відсотки від загального обсягу доходів місцевого самоврядування, а в США – 65, у Франції – 60, у Німеччині – 45. Різниця разюча.

Саме тому з року в рік можна спостерігати нестачу коштів місцевого самоврядування. Наприклад, бюджетна забезпеченість із розрахунку на одного жителя села становить 50 грн., міста - 700 грн. на рік, у той час як стандарти ЄС передбачають в середньому 2 000 євро.


Бюджетна система України сформована роками до цього була спрямована на підтримку не самодостатніх, а дотаційних територіальних громад та регіонів, оскільки діє правило - чим більше надходжень до місцевого бюджету поступає за рахунок внутрішніх джерел, тим більше вилучень слід чекати в наступному бюджетному році.

І навпаки, чим менше таких надходжень, тим більше поступає до місцевого бюджету коштів з Державного бюджету України за рахунок міжбюджетних трансфертів з метою фінансового вирівнювання.

А тому Президентом України, Кабінетом Міністрів України проголошений курс на здійснення перетворення, в центрі уваги яких є громадянин, а це спонукає до проведення масштабної реформи місцевого самоврядування.

У своїй передвиборчій програмі «Україна для людей» Президент обіцяв, що 60% зведеного бюджету України буде залишатись на місцях. І він розпочав виконання своєї програми. Зрозуміло, що цей шлях не простий і його не пройти за один день, але Президент вже розпочав його, давши хід Податковому та Бюджетному кодексам.

Підсумовуючи вчорашнє засідання Ради регіонів Президент сказав: «Для успішної регіональної політики нам потрібні воля, послідовність, консолідованість дій і виконавча дисципліна, яку ми будемо підтримувати на самому високому рівні. І цього я буду вимагати від кожного».

Тому нам всім для забезпечення ефективності, послідовності реформ слід сформувати нову ідеологію місцевого самоврядування в Україні, яка має відповідати головним принципам Європейської хартії місцевого самоврядування, а також бути максимально наближеною та орієнтованою на загальновизнані європейські стандарти.

Нам потрібно прийняти нове законодавства щодо місцевого та регіонального самоврядування. Ці закони мають містити положення, які б гарантували обласним, районним та місцевим радам наявність у них власних та підзвітних їм виконавчих органів, а також передбачати нові принципи формування бюджету, який би в повній мірі міг забезпечити виконання завдань, що стоять перед ними.

А найголовніше завдання – створення відповідних умов для того, щоб 90-95% всіх проблем громадян можна було вирішити на рівні територіальної громади, що передбачає істотне розширення повноважень сільських, селищних, міських рад.

Водночас обласні державні адміністрації мають виконувати функції державного контролю за дотриманням чинного законодавства, координації діяльності регіональних структур подвійного підпорядкування, контролю за ефективним використанням коштів державного бюджету.

Загалом у процесі вирішення питань децентралізації управління та розвитку ефективного місцевого самоврядування має бути досягнуто узгодження рішень і дій вищих органів державної влади, органів місцевого самоврядування і громадськості. Вони мають органічно поєднуватися із загальним вектором розвитку української держави.

Прийняття консолідуючого плану дій з розбудови держави, в тому числі і з розвитку місцевого самоврядування має стати виходом із ситуації, в яку потрапила сьогодні Україна. І для того, щоб вирівняти регіони економічно, необхідна і адміністративно-територіальна реформа. На неї з урахуванням підготовки громадської думки може піти 2-3 роки. 
Ми не повинні ризикувати. Треба знайти такий варіант, який би виключив який-небудь конфлікт на місцях. Нам не потрібне повторення "реформи" Безсмертного.

Колеги!
На сьогодні є причина говорити, що крига скресла. Президентом України, Кабінетом Міністрів проголошений курс на здійснення перетворень, в центрі уваги яких є громадянин. І на це спрямована масштабна адміністративно реформа, ініційована Главою держави Віктором Януковичем.

Адміністративно реформа – це масштабна державницька стратегія. Вона полягає у поетапному створенні такої системи державного управління та розвитку територій, що забезпечить становлення України як високорозвиненої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії, а також дозволить їй стати впливовим гравцем на світовій арені.

Адміністративна реформа, яка розпочалася в Україні наприкінці 2010-го року оптимізацією кадрів у центральних органах влади, полягає, з одного боку, у комплексному перетворенні існуючої в Україні системи державного управління, а з іншого – у розбудові деяких інститутів державного управління, яких Україна ще не створила за часів незалежності.

Загалом адміністративна реформа має здійснюватись у кількох напрямках:

Перший - створення нової правової бази, що регламентуватиме державне управління в Україні. Цей процес розпочато – на сьогодні готові законопроекти про внесення змін до Законів «Про адміністративно-територіальний устрій України», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні». Вони проходять процедуру громадського обговорення і я прошу вас взяти в цьому активну участь. 
Другий напрям - формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів здійснення державного управління.

Третій - кадрове забезпечення нової системи державного управління.

Четвертий - зміцнення та формування нових фінансово-економічних основ функціонування державного управління.

П'ятий - це наукове та інформаційне забезпечення системи державного управління.

Разом з тим, законопроекти: «Про адміністративно-територіальний устрій України», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», – на яких має базуватись адміністративно-територіальна реформа є неоднозначними і подекуди суперечливими. Тому, хочу наголосити, що реформа має здійснюватися виключно відповідно до норм Конституції та згідно із принципами унітарності, субсидіарності, децентралізації та надання широких прав місцевим громадам.

Звертаю вашу увагу, що від того, наскільки активно місцеве самоврядування долучиться до процесу ще на стадії обговорення, – залежить, якою буде територіальна реформа і які наслідки вона матиме безпосередньо для Вінницької області, кожного її району, міста і села.
Президент чітко вчора заявив: чекаю від вас пропозицій, готовий зустрічатися з кожним регіоном і говорити про шляхи реформування.

Тому найважливіше наше завдання на етапі початку реформи – не стояти осторонь процесу, аби потім не звинувачувати центральну владу – мовляв, без нас все вирішили. Ця реформа стосується нас безпосередньо, тому без нашої участі вона відбутися апріорі не може. Бо як казав академік Вернадський: «Треба мислити глобально, а діяти локально».

Шановне зібрання!

Хочу звернути вашу увагу на європейський досвід формування ефективного механізму державного управління.

На вчорашньому засіданні Ради регіонів Президент ще раз наголосив, що стратегічною метою зовнішньої політики України є європейська інтеграція і підкреслив, що європейські принципи є пріоритетними для нас.

У країнах Європи протягом останніх двох десятиліть спостерігається тенденція до посилення децентралізації та автономії органів самоврядування. Всі питання щодо устрою місцевої влади впорядковує Європейська Хартія місцевого самоврядування, до якої приєдналось понад 30 держав, в т.ч. і Україна. 
Питання впровадження в Україні Європейської Хартії місцевого самоврядування в останній рік все частіше піднімається на найвищому державному рівні. Так, воно було обговорено під час слухань у Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України у жовтні минулого року.

На жаль, озвучені на слуханнях висновки експертів програми Ради Європи "Посилення місцевої демократії та підтримка реформ місцевого самоврядування в Україні" були для нас невтішні. Експерти зазначали, що Україні необхідно перейти до загальноєвропейської концепції самоврядування, а саме:

• надати повноцінні права обласним та районним радам;

• запровадити реальне втілення в життя принципу субсидіарності (тобто принципу допоміжності, що передбачає можливість прийняття ефективних рішень на найнижчому владному рівні);

• впорядкувати систему делегування повноважень;

• запровадити таку бюджетну систему, за якої органи місцевого самоврядування матимуть можливість діяти самостійно та під власну відповідальність.

У тексті Рекомендацій за підсумками слухань його учасники закликали органи місцевого самоврядування активно долучитись до підготовки впровадження комплексної реформи системи місцевого самоврядування в Україні та сприяти впровадженню в Україні принципів Європейської Хартії місцевого самоврядування, а також усебічно підтримувати проведення інформаційно-просвітницьких заходів з метою популяризації європейських стандартів у галузі місцевої та регіональної демократії. Власне це ми з вами сьогодні і робимо.

Адже досвід європейських країн на практиці довів переваги ефективності структур місцевого самоврядування. Тому, у разі запровадження його в Україні, ми маємо реальний шанс закласти підвалини для стабільного розвитку нашої держави, досягнення нашої спільної стратегічної мети – будівництва незалежної демократичної держави з цивілізованою економікою, розвинутою системою соціальних гарантій, держави, головним пріоритетом для якої є інтереси людини.
Прикладом може слугувати сусідня Польща. Її реформу я завжди наводжу як зразок, оскільки вона визнана найефективнішою на теренах Європи.

Розпочинаючи у 1990 році процес державотворення практично з нуля, поляки взагалі не мали системи місцевого самоврядування. Для початку вони взяли за основу Закон про основи місцевого самоврядування СССР і одночасно поїхали по всій Європі вивчати кращі приклади діяльності місцевого самоврядування. І досконало вивчивши чужі реформи, трансформувавши їх під місцеві реалії. Відтак протягом 1997-1999 років поляки провели комплексну адміністративно-територіальну реформу.

Необхідність реформи зумовлювалась потребою пристосування територіальної структури до загальноєвропейських стандартів з метою вступу до Європейського Союзу. Проте, чи не найголовнішою метою реформи була децентралізація влади та передання органам місцевого самоврядування значної частини повноважень на місця.

Основою цієї реформи стало прийняття влітку 1998 року окремих законів про гміну (село), повіт (район) та воєводство (область). Прийняття цих законів дозволило чітко розмежувати повноваження таким чином, щоб те, що відносилось до самоврядних структур, було реальним і виконуваним, щоб була можливість фінансування усіх повноважень зі своїх джерел, з держбюджету та грантів ЄС.

Ця реформа дозволило польському самоврядуванню міцно стати на ноги та перебрати на себе практично всі функції щодо забезпечення життєдіяльності громади. При цьому найсуворіший контроль здійснюють самі люди через об’єднання громадян.

Виконавчу гілку влади представляє воєвода. Але лише на рівні області, адже вона не має своїх представництв на рівні повітів та гмін. Це дозволяє самоврядним органам почувати себе справжніми господарями на своїй території, пам’ятаючи при цьому, що за дотриманням ними діючого законодавства та ефективним використанням бюджетних коштів спостерігає воєвода.

Але головне, що дала полякам реформа місцевого самоврядування, – це фінансову самодостатність. Адже більшість податків, які збираються на території гміни, там же і залишаються. Польські парламентарі усвідомили, що громада на місці краще знає, як використати кошти, ніж чиновник у Варшаві. Саме це дало їм ті результати, якими вони сьогодні пишаються. 
Тому, слідуючи словам класика ми повинні чужому навчатись та свого не цуратись. Найкраще, на мою думку, це робити маючи закордонних партнерів-побратимів. Адже це дає можливість комплексно підійти до вивчення цього питання та принести максимальну користь своїй громаді, не повторюючи багатьох помилок сусідів.

На сьогодні, Вінницька область має 10 побратимських угод із регіонами інших держав, в т.ч. з трьома в країнах Євросоюзу – два в Польщі і один в Румунії. Але ми маємо найбільшу кількість в Україні встановлених контактів на рівні територіальних громад – понад 180.

Ці результати – це багаторічна робота громадської організації «Україна-Польща-Німеччина», яка базувалася в основному на ентузіазмі небайдужих людей.

Сьогодні – встановлення міжнародних контактів з країнами Європи і Азії – це пряма вказівка Президента місцевим органам влади. Шукати партнера, формувати міжрегіональну співпрацю на основі відповідних угод, розвивати міжрегіональні ринки, біржі, територіальні корпорації – ось завдання, яке ставить перед нами Президент.

Вчора на Раді регіонів він дав доручення Уряду прийняти невідкладні рішення, які усунуть бар’єри для співпраці України з європейськими організаціями, фондами та інституціями, що опікуються політикою та фінансовою підтримкою регіонального розвитку.

Ми на Вінниччині, навіть не чекаючи відповідних урядових рішень, продовжуємо активну роботу з метою встановлення через наших польських колег тристоронніх угод з іншими державами Європи. Подібний досвід ми маємо і на рівні наших сіл та селищ. Гарним прикладом може слугувати село Комсомольське Козятинського району, яке вже протягом 7 років співпрацює з польською гміною, а через них підписало угоду з німецьким містом.

В минулому році німецькі побратими подарували селу пожежну машину та реанімобіль з сучасним медичним обладнанням. Це лише один приклад того, що при активній позиції лідерів територіальних громад можна досягати багатьох важливих для громади речей. Тому я закликаю вас бути активними, добиватися для своїх виборців кращого життя, як ви й обіцяли у своїх передвиборних програмах.

Тому я наголошую в цьому питанні на консолідації депутатів всіх рівнів, політичних партій і громадських об’єднань. Бо переконаний – змінити своє життя на краще можна принаймні за наявності двох чинників – бажання і знання того, як це зробити.

Впевнений, що сьогодні в залі люди, сповнені великим бажанням кардинальних змін і які можуть взяти на себе відповідальність за їх реалізацію.
Україна обрала для себе європейський шлях розвитку. І він є незворотнім. Адже наш гіркий і подекуди трагічний історичний досвід боротьби за Свободу і Незалежність свідчить – не може бути держава сильною, а влада – українською без сильного своєю свободою місцевого самоврядування.

Саме в духовній єдності та життєвій силі вільних у самостійному врядуванні громад – сила держави і український характер влади!

Вірю, що разом ми досягнемо мети. Сподіваюся на ваше розуміння.

Дякую за увагу!

Створено: 18 червня 2013 року, 12:57 Переглядів: 741

Логін: *

Пароль: *

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація