Вітання

Голови Вінницької обласної Ради

Олійника Анатолія Дмитровича

  • Про чергову 41 сесію обласної Ради 7 скликання

    УКРАЇНА ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА РАДА РОЗПОРЯДЖЕННЯ 05.12.2019 № 240 Про чергову 41 сесію обласної Ради 7 скликання Відповідно до статей 46, 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: 1. Провести пленарне засідання чергової 41 сесії обласної Ради 7 скликання 17 грудня 2019 року о 10.00 годині в приміще ....

  • Триває громадське обговорення проєкту рішення «Про обласний бюджет на 2020 рік»

    На виконання ст.17 Закону України «Про доступу до публічної інформації» та ст.15 Регламенту обласної Ради 7 скликання проводиться громадське обговорення проєкту рішення «Про обласний бюджет на 2020 рік» Пропозиції надавати до 16 грудня 2019 року до відділу аналізу обласних програм за телефоном (0432) 611384 або на ел.пошту ....

  • Розпочато громадське обговорення Програми економічного і соціального розвитку Вінницької області на 2020 рік

    На виконання ст.17 Закону України «Про доступу до публічної інформації» та ст.15 Регламенту обласної Ради 7 скликання проводиться громадське обговорення проєкту рішення «Про Програму економічного і соціального розвитку Вінницької області на 2020 рік». Пропозиції надавати до відділу аналізу обласних програм за телефоном (0 ....

Ярослав Хребтій: «Рецепт» зацікавленості лікаря жити і працювати у селі мають винайти громади» Роздрукувати

Щороку Вінницький Національний медичний університет випускає понад 1000 молодих лікарів. Однак Вінниччина живе у стані «кадрового голоду» - наразі медична галузь має більше 300 вакансій. Чому медики не заповнюють їх? На думку голови постійної комісії обласної Ради з охорони здоров’я, соціального захисту та зайнятості населення, заступника головного лікаря з організації хірургічної допомоги, судинного хірурга Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М. І. Пирогова Ярослава Хребтія – немає достатніх мотивуючих стимулів. Зокрема, він вважає, що слід гарантувати три складові, щоб лікар погодився працювати у сільській місцевості: сучасне житло, достойну зарплату та постійний доступ до інтернет-зв’язку.

- Як очільник профільної комісії обласної Ради Ви знаєте, яка ситуація в області із забезпеченням лікарів житлом?

- Близько третини медичних працівників не мають власного житла. Здебільшого, ця проблема стосується міських жителів, однак і в районах не завжди піклуються про забезпечення медперсоналу комфортними умовами проживання. Хоча вирішення цього питання, як кажуть, лежить на поверхні. Комунальне підприємство «Обласний фонд сприяння інвестиціям і будівництву» незабаром поповнить житловий фонд для працівників соціальної сфери квартирами у селах Агрономічному та Стрижавці, місті  Калинівці та у Ямпільському, Піщанському, Погребищинському та Крижопільському районах. Певен, якщо медичний заклад, місцева влада, жителі населеного пункту зацікавлені обслуговуватись у хорошого фахівця, житлову проблему можна вирішити. Спілкувався із головою Фонду Володимиром Бабошиним та знайшов повне розуміння і зараз розробляємо пропозиції, щоб забезпечити медичних працівників гідними умовами проживання.  

- Як Ви це бачите?

- Наприклад, у Ямполі Фонд будує триповерховий 12-квартирний будинок у центрі міста. Районна влада, розуміючи необхідність підтримки медичних кадрів, виділила кошти на придбання чотирьох квартир для фахівців медичної галузі, які люди отримають безкоштовно.

- Готується на підпис схвалений у жовтні цього року Верховною Радою України урядовий закон «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» № 6327. Ваша думка щодо новацій?   

- Ситуація у галузі охорони здоров’я критична. Фактично, галузь розбалансована через хронічне недофінансування – низька оплата праці лікарів, нестача медикаментів, сучасного обладнання, відсутність доступності послуг у сільській місцевості – все це призводить до відтоку кваліфікованих кадрів за кордон, зростання показників хронічних захворювань і, як наслідок, вимирання нації. Польща і Чехія відмінили ліцензування для наших фахівців і, щоб працювати за кордоном, їм достатньо вивчити мову та скласти іспит. На жаль, у нас все більше працює пенсіонерів і все менше молоді. Особливо це стосується сільської місцевості – здебільшого там працюють люди віком за 50 років. За 26 років незалежності країни медицина фактично не реформувалась, працюючи за старими принципами ще Радянського Союзу. Потрібно змінювати наше відношення до медицини – пацієнти мають знати, що здоров’я – це дорого, навіть якщо за них сплачує держава, а профілактика – основа здоров’я і краще щорічно пройти медогляд, не запускати хворобу, ніж потім виправляти наслідки. Тоді здоровий спосіб життя буде у пріоритеті.  Реформи – це добре, адже дозволить оптимізувати кількість медичних закладів, зменшити час на стаціонарне лікування, забезпечити якість надання послуг. Потрібно рухатись уперед, бо, зволікаючи, втратимо і медичні кадри, і здоров’я населення.

- Чи є у Вас власний «рецепт», як вмовити молодого лікаря працювати у селі?

- Сьогодні, навіть навчаючись за державний кошт, молодий фахівець не зобов’язаний відпрацьовувати три роки за розподілом. Однак я не бачу різниці, де проживати – у місті чи у селі. Навпаки, багато хто мріє про власний приватний будинок, хороші екологічні умови і відсутність міської метушливості. Більш важливе матеріальне і технічне забезпечення. Тож за наявності хорошої інфраструктури, транспортного сполучення, інтернет-зв’язку, запровадження телемедицини, що дасть змогу проводити фахові консультації із колегами у режимі конференц-зв’язку, лікар може нормально працювати будь-де. Повторюся, головний стимул – це хороша зарплата,  а вона буде залежати від кількості пацієнтів на обслуговуванні. Бажано, щоб лікар у селі міг заробляти до 10 000 гривень і, безперечно, мати комфортні умови проживання - сучасне житло з усіма зручностями. Я підтримав обласні програми «Власний дім» і «Доступне житло», ініціювавши зміни до програми соціально-економічного розвитку Вінниччини щодо визначення одного із пріоритетів – придбання житла для медичних працівників, що працюють у сільській місцевості. У порівнянні із іншими областями, на Вінниччині досить непогані ФАПи і амбулаторії саме тому, що свого часу регіон розпочав пілотний проект з реформування первинної і вторинної ланок медицини. Відтак, умови праці для сільського лікаря створено нормальні.

- А як щодо того, щоб запровадити практику наставництва – відряджати, скажімо, на рік, у сільську місцевість молодого фахівця разом із досвідченим лікарем, щоб підвищити якість надання медичних послуг. Чи можливий такий варіант?

- А чому б і ні? Можливо, отримавши кращі умови роботи, які забезпечить місцева громада, фахівці залишаться і надовше, ніж на рік. Реформи, що мають розпочатись з 2018 року з підписання договорів з сімейним лікарем, дадуть змогу фінансувати не «стіни і ліжко-місця», а безпосередньо людину, якій надаватиметься послуга. Медичний ринок сам врегулює витрати на затребуваних фахівців і медзаклади, які забезпечують якісні послуги і, звісно, доведеться перепрофільовувати ті лікарні, які «не користуються попитом». Саме первинна медицина фінансуватиметься в повному обсязі коштом бюджету і лікар може отримувати достойну зарплатню - навіть в межах 50 000 гривень на місяць. Враховуючи, що процес децентралізації незворотній, місцева громада може придумати власні стимули, щоб втримати спеціаліста: закупити обладнання, додатково преміювати, сплачувати за оренду житла або навіть придбати житло для лікаря. Саме голова громади має думати над тим, щоб населення було здоровим і, навіть якщо у громади небагато коштів, можна продумати механізми додаткових «бонусів» для потрібного фахівця. І не лише лікаря, а й вчителя, ІТ-спеціаліста, спортивного тренера, діяча культури… В комплексі це дасть можливість процвітати громаді.

Джерело: ВінницяОК http://vinnitsaok.com.ua/2017/11/15/232188

Повернутись Створено: 15 листопада 2017 року, 11:34
Оновлено: 17 листопада 2017 року, 12:26
Переглядів: 500

Логін: *

Пароль: *

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація